1. Створити місце для міжнародних зустрічей, що забезпечать платформу для вільного обміну ідеями, діалогу, врегулювання суперечок та співпраці у Східній Європі
3. Стимулювати місцевий соціальний, культурний та економічний розвиток села Псари та Рогатинського району
2. Зробити внесок у процес модернізації України з метою сприяння відновленню дружніх відносин з європейськими структурами
4. Ремонт та реставрація архітектурного комплексу Псари
Україна, як Туреччина та Кавказ, належить до стратегічних, з точки зору Європи, зон стику цивілізацій
Україна в тій самій мірі належить до кола західної цивілізації й заслуговує на євроатлантичну інтеграцію як прийняті нещодавно до ЄС Румунія та Болгарія
Залишення України у тіньовій зоні між Заходом і Євразією збільшує внутрішній розрив і загрожує стабільності континенту
Європейський Союз не дозрів до прийняття рішення про євроінтеграцію України, до якої Україна поки що слабо підготовлена
Політики Євросоюзу щодо сусідства недостатньо, щоб розірвати коло неможливості, яке загрожує загасити євроатлантичні ініціативи
Посилення партнерства ЄС з Україною необхідне, без визначення майбутнього рішення щодо євроінтеграції України
Для ЄС участь у Проекті Псари може бути елементом забезпечення можливості євроінтеграційного рішення у майбутньому
Центр у Псарах може бути чудовим інструментом економічної дипломатії, що зосереджує зусилля спонсорінгу польського бізнесу в Україні.
Державні інтереси України та Польщі збігаються.
Євроатлантична інтеграція України – це основний стратегічний напрямок польської закордонної політики.
Участь у реалізації Проекту Псари зміцнить позицію РП як захисника інтересів України
Проект Псари у поєднанні з Євро 2012 може бути першим прикладом конкретизації численних декларацій про партнерство
Сила польсько-українських відносин може бути недостатньою для забезпечення необхідного рівня використання центру, планованого з відповідним розмахом.
Діяльність центра, розташованого у Польщі, залишалась би обмеженою щодо двосторонньої співпраці.
Діяльність повинна мати ширший, українсько-європейський вимір. Центр повинен знаходитись в Україні, щоби РП могла використати заходи по встановленню позиції відповідно до принципів українсько-західних відносин.
Село Псари (Приозерне) належить до сільської ради у Дегові, Рогатинського району, в Івано-Франківській області
Маєток Псари належав по черзі Яблонковським гербу Гжимала, далі - Глоговським, а з другої половини XIX століття - Реям
У радянські часи у Палаці була сільськогосподарська школа, а на рубежі 1980-90 рр. – психіатрична лікарня. У 1996-2004 роках Палац використовувала Православна церква Київського патріархату
Цецилія з роду Потоцьких (1900-1978)
Людвік Рей (1896-1940)
Палац збудований на замовлення Вільгельміни Станіславівни Рей (з роду Глоговських), останнім власником до 1939 р. був Людвік Рей
Вільгельміна Рей з роду Глоговських
(1846-1907)
Останнього власника запам’ятали завдяки його протистоянню крайній націоналістичній політиці II ПР, улагодженню напруженості і узгодження суперечностей серед населення даної території
У 1939 р. мешканці-українці врятували сім’ю Рей від НКВС і дали можливість втекти: Проект Псари – це також свого роду сплата боргу вдячності
Відсутність будь-якої ворожості на націоналістичному фоні, дружба та повна підтримка Проекту Псари мешканцями, на чолі з головою Сільської ради Ігорем Кисилицею.
Освячення відновленої Фігури Христа при Церкві у Псарах.
Палац в стилі нео-барочного романтизму був збудований на замовлення Вільгельміни Станіславівни Рей у 1882 р. за проектом львівського архітектора Юліана Захаревича.
Два поверхи, просторі підвали та імпозантні мансарди складають близько 3000 м2 корисної площі
Високі підвали, величезна мансарда та спостережна вежа створюють додаткові функціональні можливості.
Навпроти Палацу знаходиться більш старий будинок в’їзду, так звана “Брамка”: близько 1000 м2 для засвоєння. Незважаючи на більш пізню перебудову, будинок має риси бароко, він був передвісником нереалізованого наміру Яблоновських створити тут резиденцію.
Комплекс оточений 30 гектарами парку з прекрасними старими деревами. Різноманітний рельєф території дає можливість розташувати сучасні об’єкти без естетичних протиріч з пам’ятками старовини.
Об’єкти - у середньому структурному стані, збережена конструкція стін і перекриття
Теперішній власник повністю нехтує своїми реставраційними зобов'язаннями. Споруди придатні для переобладнання на конференційний центр, однак потребують ґрунтовного ремонту
Центр у Псарах буде інфраструктурою доступною для широкого кола українсько-європейських і польсько-українських відносин:
Сучасний конференційний центр з відповідною супровідною інфраструктурою
Статутні цілі Українсько-польського фонду Псари:
Фонд продовжує діяльність, започатковану наприкінці 2005 р., в інтересах створення Міжнародного центру співпраці та діалогу.
Метою Фундації ПАУСІ є сприяння подальшій інтеграції України в європейські та євроатлантичні структури через запровадження європейського та, зокрема, польського досвіду в Україні, а також інтенсивний транскордонний обмін знаннями та досвідом у ключових сферах, що впливають на розвиток людського капіталу та формування громадського суспільства
Польсько-українська фундація співпраці ПАУСІ була заснована у квітні 2005 року. Вона є правонаступником Польсько-Американсько-Української Ініціативи про Співпрацю — ПАУСІ, унікальної тристоронньої програми. З 1999 року ПАУСІ спрямовувала свою діяльність на передачу Україні успішного досвіду Польщі в переході до ринкової економіки та побудови демократичного громадянського суспільства.
Фонд «Кшижова» задля Європейського порозуміння проводить об’єднуючу діяльність та обмін молоддю Польщі та Німеччини. Діяльність подібна до тої, яку передбачали проводити у Псарах. Центр засновано на початку 90-тих років на підставі домовленості між Прем’єр-міністром Мазовецьким та Канцлером Гельмутом Колем, в замку німецької родини фон Мольтке, родом з якої був один з учасників замаху на Гітлера (ця частина сьогоднішньої Польщі перед ІІ світовою війною належала до Німецької Імперії).
Центр в с. Кшижова реалізує також програми співпраці з Україною, зокрема, програму «Вроцлав-Львів», за дорученням міської ради Вроцлава. Директор Рафал Борковськи є членом Українсько-польської ради Фонду Псари.
Мистецьке об’єднання «Дзиґа» у Львові було засноване у 1993 р. членами студентського братства міста Львова, а також видатними львівськими митцями. У лютому 1997 р. у колишньому монастирі Отців Домініканців відкрито Культурно-мистецький центр «Дзиґа» (галерея сучасного мистецтва, зала для акустичних концертів, студія записів, Інтернет-студія, кафе) на вул. Вірменській, 35 у Львові. Під час діяльності об’єднання було реалізовано багато творчих ініціатив, часто - за участю передових митців не лише з України, але також з Польщі, Австрії, Словаччини, Чехії, США, Росії і навіть Японії.
Крім центра по вул. Вірменській, Мистецьке об’єднання «Дзиґа» керує клубом «Закулісся» при Львівській філаромнії по вул. Чайковського, а також концертним залом «Picasso» у старому кінотеатрі по вул. Зеленій. За ці роки «Дзиґа» зросла до рангу найважливішої незалежної культурної установи в західній Україні. Це один з найбільших партнерів проектів, що спільно фінансуються Інститутом Польщі у Києві.
Фонд «pro Academia Narolense», розміщений у відремонтованому замку в Наролю у Польщі (декілька кілометрів від прикордонного пункту перетину кордону з Україною в с. Гребенне / Рава Руська), підтримує мистецький науково-навчальний центр, що звертається до традицій мистецької школи, заснованої Феліксом Антонієм графом Лосєм, будівничим та першим власником цього палацу.
Нароль – це невелике місто на Східному Розточчі, розташоване лише в 10 км від польсько-українського перетину на кордоні колишньої Галіції та Царства Польського, відоме своїми чудовими туристичними умовами. Близько 1,5 км на північ від Нароля стоїть оточений класицистичним парком палац (XVIII ст.), заснований Феліксом Антонієм графом Лосєм. У цьому палаці понад 200 років тому функціонувала одна з перших у Польщі мистецьких шкіл. Чудовий палац був повністю спалений у 1945 році. Сьогодні його відбудували за допомогою Фонду «Pro Academia Narolense».
Основна мета Фонду - відбудова палацово-паркового комплексу XVIII ст.у Наролі та утворення в ньому міжнародного навчально-мистецького центру «Нарольська академія», який звертається до традиції мистецької школи на межі XVIII і XIX ст.
Робота Фонду, що тривала декілька років, дала відчутні результати: Нароль знову, після 200 років, став відомим місцем міжнародних зустрічей діячів культури. У 2004 році Фонд «Pro Academia Narolense» за свою діяльність був нагороджений Першою премією у категорії ініціатив в ім’я культури та національної спадщини у Конкурсі на Найкращу громадянську ініціативу «Pro Publico Bono».
Вікторія Зволенік
