Бернатовіч, Ґражина
Заступник міністра в Міністерстві закордонних справ Республіки Польща. Автор листа, в якому виражена підтримка "Проекту Псари". Контактна інформація: тел. +48-22-5239610.
Заступник міністра в Міністерстві закордонних справ Республіки Польща. Автор листа, в якому виражена підтримка "Проекту Псари". Контактна інформація: тел. +48-22-5239610.
Архітектор, доцент Львівської політехніки, брав участь у розробці в 1994 р. проекту адаптації комплексу в Псарах під готельно-конференційний центр. Контактна інформація: тел. +380-322-2380298.
Перший директор товариства "Захід Трейдінг". 25 серпня 2005 р. взяв в оренду комплекс у Псарах від Архієпископа Іоасафа. Восени 2005 р. пропонував комплекс на продаж родині Рей, а також в українському та польському Інтернеті. В середині 2006 р. відмовився від участі у справі. Влітку 2005 р. та навесні 2006 р. чинив тиск на голову сільської ради, щоби отримати право на земельну ділянка навколо комплексу. Після викупу товариства "Захід Трейдінг" товариством "Інеко" його змінив Федір Білоус.
Співпрацівник "Дзиґи", адміністративний директор "Львівської газети" у 2006 р., брав участь у початковій фазі "Проекту Псари" до зустрічі з органами обласної влади влітку 2006 р.
Мешканець Рогатина, спочатку – керівник охорони комплексу, пізніше – директор товариства "Захід Трейдінг" після Андрія Бігуна, внаслідок викупу цього товариства товариством "Інеко" з Києва. У 2007 р. займається судовим спором в Рогатині. Контактна інформація: тел. +380-963562299.
Директор центру "Фонд Кшижова для європейського порозуміння" в Кшижові в Нижній Сілезії у Польщі. Член ради Українсько-польського фонду "Псари". Контактна інформація: тел. +48-74-8500200.
Маршал Сенату Республіки Польща. У березні 2007 р. доручає Ярославу Ґузи довідатися про можливість виконання "Проекту Псари". Контактна інформація: тел. +48-22-6949439, тел. +48-22-6949459.
Голова Облради IV скликання (до 2006 р.) і одночасно – голова постійної Комісії Облради в справах соціально-економічного розвитку, комунальної власності та приватизації. Підписав договір про передачу комплексу Івано-Франківському Єпархіальному управлінню Української православної церкви Київського патріархату від 19 квітня 2005 р. Його прізвище знаходиться також під свідоцтвом про право власності від 25 липня 2005 р. Контактна інформація: тел. +380-342-777490.
Депутат Європейського парламенту, колишній прем’єр-міністр Республіки Польща у 1997-2001рр. Обіцяв підтримку в популяризації "Проекту Псари" в Варшаві та на рівні Європейського Союзу. Контактна інформація: тел. Брюссель +32-2-2845631; тел. Страсбург +33-3-88175631.
Проректор з питань міжнародної співпраці Прикарпатського університету ім. В. Стефаника в Івано-Франківську, колишній радник посольства України у Варшаві. Брав участь у прийомі міністра Адама Ліпінського з Канцелярії голови Ради міністрів Республіки Польща у серпні 2007 р. Контактна інформація: тел. +380-342-596031, тел. +380-342-596179.
Координатор міжфракційної парламентської ініціативи "Європейський розвиток", партнер проекту польсько-української співпраці під назвою "Польська підтримка секторних реформ в Україні – відповідність стандартам Європейського Союзу". Родом з Івано-Франківська. Контактна інформація: тел. +380-503580038.
Начальник головного управління будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства облдержадміністрації. У 1994 р. доручив Львівській політехніці розробити проект адаптації Комплексу в Псарах під готельно-конференційний центр. У 2004-2005 роках виділив Архієпископу Іоасафу 200 тисяч гривень на реконструкцію покрівлі та зміцнення фундаментів. 8 травня 2007 його управління дає Архієпископу Іоасафу дозвіл на створення готелю в комплексі у Псарах. Контактна інформація: тел. +380-342-552291.
Проектант львівської реставраторської фірми "Укрзахідпроектреставрація". Він оцінив технічний стан комплексу в Псарах і склав кошторис необхідних реставраторських робіт. Контактна інформація: тел. +380-679330990, тел. +380-322-440472.
Начальник відділу державної служби охорони культурної спадщини в управлінні культури облдержадміністрації. Підписав охоронний договір від 25 липня 2005 р. з Івано-Франківським Єпархіальним управлінням Української православної церкви Київського патріархату. У березні 2006 р. не включає комплексу в Псарах до "переліку пам’яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації". 14 вересня 2007 р. укладає охоронний договір з товариством "Захід Трейдінг". Контактна інформація: тел. +380-342-551957.
Друг Домініка Рея – найстаршого сина Людвіка Рея, останнього власника маєтку в Псарах.. Брав участь у зустрічі з представниками органів обласної влади в липні 2006 р. Матеріально підтримує Українсько-польський фонд "Псари".
Член обласної ради, член Комісії Облради з питань культури, головний редактор газети "Західний кур’єр". 6 червня 2008 р. виступає під час сесії Ради та складає запит про справу Псар, скерований до Миколи Палійчука та Ігоря Олійника. Контактна інформація: тел. +380-342-232517, тел. +380-964649176.
Директор бюро закордонних справ канцелярії президента Республіки Польща, підтримує контакт з Українсько-польським фондом "Псари". Контактна інформація: тел. +48-22-6951537, тел. +48-22-6951119.
Заступник голови Облради. Контактна інформація: тел. +380-342-556311.
Британський громадянин, власник бюро нерухомості www.property.com.uaу Львові. Разом з Іваном Одосієм – довірений Вікторії Вергелес, посередник у пошуку українського та / або зовнішнього клієнта, який інвестував би або купив би комплекс у Псарах. Контактна інформація: тел. +44-01704-53586, тел. +380-631086674.
Начальник головного управління туризму та культури облдержадміністрації, член обласної ради, член Комісії Облради з питань культури. У грудні 2005 р. виступає проти продажу комплексу в Псарах Івано-Франківським Єпархіальним управлінням Української православної церкви Київського патріархату, а у липні 2007 р. відмовляє Архієпископу Іоасафу у видачі дозволу на продаж, який обходиться без нього, використавши дозвіл, отриманий у Києві. У листопаді передає інформацію до обласної прокуратури. Контактна інформація: тел. +380-501056596.
Працівник Делегації Представництва Європейської Комісії в Києві. Контактна інформація: тел. +380-44-3908010.
Соціолог, спеціаліст з питань міжнародних відносин, голова незалежного об’єднання студентів на початку 80-х. В середині 90-х був співзасновником Польського атлантичного клубу – організації, що діє задля вступу Польщі до НАТО. Член ради Українсько-польського фонду "Псари". Контактна інформація: тел. +48-603310303.
Директор бюро закордонних справ канцелярії президента Республіки Польща. Контактна інформація: тел. +48-22-6951520.
Начальник відділу з питань України, Білорусії та Молдови в Генеральній дирекції зовнішніх зв’язків Європейської комісії. Контактна інформація: тел. Брюссель +32-2-2965077.
З жовтня 2007 р. – заступник голови облдержадміністрації з гуманітарних питань Відвідав комплекс у Псарах та організував зустріч з Миколою Палійчуком. Контактна інформація: тел. +380-342-552110.
Начальник управління облдержадміністрації з питань культури. Підписав охоронний договір від 25 липня 2005 р. з Івано-Франківським Єпархіальним управлінням Української православної церкви Київського патріархату. Дав згоду на оренду комплексу товариством "Захід Трейдінг". Контактна інформація: тел. +380-342-552291.
Старший радник юстиції обласної прокуратури в Івано-Франківську. У листопаді 2007 р. скеровує до Володимира Федорака запит про справу Псар.
Директор мистецького об’єднання "Дзиґа" у Львові, партнера "Проекту Псари". Член ради Українсько-польського фонду "Псари". Контактна інформація: тел. +380-342-552291.
Перший начальник Івано-Франківської облдержадміністрації після прийняття незалежності України. У 1992 р. прийняв рішення про ліквідацію психлікарні у Псарах. Контактна інформація: тел. +380-677384835.
До квітня 2008 р. – співробітник бюро закордонних справ канцелярії президента Республіки Польща. Займався розглядом пропозиції, скерованої до його начальника Маріуша Гандзліка. Сьогодні – працівник делегації Європейської Комісії в Києві.
Секретар комісії зовнішніх зв’язків парламенту. Контактна інформація: тел. Брюссель +32-2-2843393.
Івано-Франківський і Галицький Архієпископ Української православної церкви Київського патріархату, світське ім’я – Іван Василіків. У 2001 р. отримує від облдержадміністрації комплекс у Псарах у безоплатне користування на церковні цілі, а також матеріальну підтримку на ремонт у сумі близько двохсот тисяч гривень. У 2004-2005 роках отримує 200 тисяч гривень від облдержадміністрації і 100 тисяч від Кабінету Міністрів України. У квітні 2005 р. на підставі рішення Облради Івано-Франківське Єпархіальне управління Української православної церкви Київського патріархату отримує комплекс у Псарах у власність. У серпні здає комплекс в оренду приватному товариству "Захід Трейдінг". У вересні отримує дозвіл від начальника Державної служби охорони культурної спадщини Миколи Кучерука на продаж комплексу. "Захід Трейдінг" у змові з Архієпископом Іоасафом з вересня до грудня 2005 р. намагається продати комплекс, скеровуючи пропозицію до родини Рей та розміщуючи оголошення в Інтернеті, хоча заперечує це у листі до облдержадміністрації та примушує одну з газет помістити неправдиве заперечення. Після блокування облдержадміністрацією спроб продажу, Архієпископ Іоасаф, нібито, веде переговори з новим головою Облради Ігорем Олійником щодо умов повернення власності. Однак у травні 2007 р. отримує дозвіл на створення готелю і остаточно, 15 серпня 2007 р., продає Вікторії Вергелес комплекс у Псарах за суму, набагато вищу за 70 тисяч доларів, записаних в договорі. Контактна інформація: тел. +380-342-223451, тел. +380-975551216.
На прохання облдержадміністрації, у 2006 р. подав на Архієпископа Іоасафа до суду за недотримання призначення комплексу на церковні цілі, спроби його продажу та руйнацію споруд. Він має інформацію про руйнацію комплексу Українською православною церквою Київського патріархату. Пізніше був заступником мера Івано-Франківська, а сьогодні є його радником. Контактна інформація: +380-342-784066.
Голова правління фонду "pro Academia Narolense", член ради Українсько-польського фонду "Псари". Контактна інформація: тел. +380-692095289.
Посол Республіки Польща у Києві. Контактна інформація: тел. +380-44-2300703.
До жовтня 2007 р. – заступник міністра закордонних справ Республіки Польща. Контактна інформація: тел. +48-600900727.
Голова державної служби охорони культурної спадщини у Києві. 12 серпня 2005 р. ця служба дала Архієпископу Іоасафу дозвіл на оренду комплексу в Псарах товариством "Захід Трейдінг", а 15 вересня 2005 р. Микола Кучерук особисто дозволив продати комплекс. Контактна інформація: тел. +380-44-254-42-79, тел. +380-44-2544279.
Директор департаменту європейської інформації в Управлінні комітету з питань євроінтеграції Республіки Польща. Контактна інформація: тел. +48-22-4555488.
Голова сільської ради в Дегові, на території якої знаходиться комплекс у Псарах. Контактна інформація: тел. +380-677421459.
Працівник краківського організаційного бюро чемпіонату Євро-2012, що займається готельною базою. Відвідала комплекс у Псарах 1 червня 2008 р.
Польський підприємець, що проживає в Івано-Франківську. У період воєнного стану в Польщі – керівник підприємства послуг при ZSMP (Союз соціалістичної польської молоді), а потім – міліціонер. З 1987 р. займався імпортом мікросхем до СРСР. Сьогодні провадить діяльність в області об’єднання українських та польських фірм. У 2005 р. допомагав Андрію Бігуну розміщувати пропозиції про продаж комплексу в Псарах в польському Інтернеті. Контактна інформація: тел. +380-695890362.
Державний секретар Канцелярії голови Ради міністрів Республіки Польща до жовтня 2007 р., партнер в переговорах про участь Республіки Польща у "Проекті Псари", у період влади партії "Право та справедливість". У серпні 2007 р. відвідав Псари й Івано-Франківськ. Контактна інформація: тел. +48-22-6215035.
Редактор львівського політично-культурного часопису "Ї". Контактна інформація: тел. +380-322-602290.
Директор відділу Східної Європи Варшавського університету, що керує проектом утворення центру обміну академічною молоддю у співпраці з Університетом ім. В. Стефаника в Івано-Франківську. Контактна інформація: тел. +48-22-50205995.
Асистентка Ендрю Фазакерлея в агентстві нерухомості – фірмі www.property.com.ua. Контактна інформація: тел. +380-972361623.
Колишній посол Республіки Польща в Білорусії, до жовтня 2007 р. – радник з питань Східної Європи Канцелярії голови Кабінету міністрів Республіки Польща, сьогодні – заступник директора відділу зі східних питань Міністерства закордонних справ. Відвідав Псари та Івано-Франківськ у жовтні 2007 р. Контактна інформація: тел. +48-609029446.
Співробітниця Андрія Бігуна, у 2005 р. брала участь у виманюванні матеріалів від Яна Рея та пропонуванні комплексу в Псарах на продаж безпосередньо родині Рей і розміщуючи оголошення в Інтернеті.
Заступник міністра культури та національної спадщини Республіки Польща, головний реставратор пам’яток культурної спадщини. 19 жовтня 2007 р. надіслав лист до Ігоря Олійника, в якому підтвердив готовність міністерства до участі у "Проекті Псари" і обіцяв фінансування за умови, що комплекс знову буде власністю органів обласного самоврядування. Контактна інформація: тел. +48-22-4210366.
Директор департаменту в справах польської культурної спадщини за кордоном при Міністерстві культури та національної спадщини. Контактна інформація: тел. +48-22-4210556.
Співробітник "Дзиґи", брав участь у початковій фазі "Проекту Псари". Контактна інформація: тел. +380-503172101.
Віце-прем’єр-міністр України, що займається питаннями євроінтеграції. Ознайомився зі справою комплексу в Псарах під час конференції в Києві у червні 2008 р. Контактна інформація: тел. +380-44-2566349.
Головний спеціаліст районного відділу будівництва, архітектури та комунально-житлового господарства в Рогатині.
Начальник Управління комітету з питань євроінтеграції Республіки Польща до листопада 2007 р.
Довірений Вікторії Вергелес, який керує агентством нерухомості "Карпати-Київ" (www.karpaty-property.com.ua), та проживає по вул. Незалежності, 53 кв. 3 у місті Косів на Гуцульщині. У червні 2008 р. подає заяву до сільради про передачу земельної ділянки Вікторії Вергелес. Співпрацює з другим представником Вікторії Вергелес – британським громадянином Ендрю Фазакерлеєм. Контактна інформація: тел. +380-678116967.
Начальник відділу Облради з питань культури. Розробив проект рішення Комісії Облради з питань культури, в якому пропонувалося скасування передачі власності комплексу в Псарах Архієпископу Іоасафу. Контактна інформація: тел. +380-342-551927.
До жовтня 2007 р. – заступник міністра культури та національної спадщини Республіки Польща.
Голова Івано-Франківської обласної ради з 2006 р. З весни 2006 р. до літа 2007 р. веде переговори з Архієпископом Іоасафом про умови повернення власності комплексу в Псарах. Представляє область в переговорах про створення Центру міжнародної співпраці в Псарах. Після продажу комплексу Архієпископом Іоасафом відмовляється від подальшого клопотання про повернення власності, не включає пропозиції рішення комісії з питань культури до порядку денного засідань Облради у березні 2008 р. й не скеровує справу до суду. Контактна інформація: тел. +380-342-551893.
Начальник обласного бюро технічної інвентаризації. 20 серпня 2007 р. видає свідоцтво про право приватної власності комплексу на користь Вікторії Вергелес.
Ректор Прикарпатського університету ім. В. Стефаника в Івано-Франківську, член Облради, голова комісії Івано-Франківської Облради з питань культури. 31 січня 2008 р. комісія приймає рішення підтримати пропозицію створення Українсько-європейського центру діалогу та співпраці в Псарах. 14 березня 2008 р. комісія вирішила, що включить до порядку денного засідань чергової сесії Облради проект рішення про анулювання рішення від 2005 р., в силу якого комплекс передано Івано-Франківському Єпархіальному управлінню Української православної церкви Київського патріархату. Контактна інформація: тел. +380-342-231574.
З 31 жовтня 2007 р. – голова Івано-Франківської облдержадміністрації, перед тим – мер міста Яремче в Карпатах. 31 березня 2008 р. висловлюється, що справа Псар знаходиться виключно у компетенції голови Облради, а не облдержадміністрації. Однак 18 червня 2008 р. відповідає члену Облради Василю Добрянському, що передача земельної ділянки може відбутися виключно за згодою Верховної Ради України. Контактна інформація: тел. +380-342-552291.
Асистентка депутата Європарламенту Єжи Бузека в Брюсселі. Контактна інформація: тел. Брюссель +32-2-2845631; тел. Страсбург +33-3-88175631.
Реєстратор в обласному бюро технічної інвентаризації. 20 серпня 2007 р. видає свідоцтво про право приватної власності комплексу на користь Вікторії Вергелес.
Власник товариства "Інеко" в Києві, яке в середині 2006 р. перехопило товариство "Захід Трейдінг" – орендаря комплексу в Псарах, увійшло у конфлікт з Архієпископом Іоасафом, а потім продало товариство "Захід Трейдінг" Вікторії Вергелес у березні 2008 р. після судового спору про порушення права першокупівлі. Контактна інформація: тел. +380-675076520.
Директор Фундації польсько-української співпраці ПАУСІ, що тісно співпрацює з Українсько-польським фондом "Псари" задля утворення Міжнародного центру співпраці та діалогу в Псарах. Контактна інформація: тел. Варшава +48-22-6261610, +48-22-6261611, +48-22-6294975, тел. у Києві: 380-44-3907012, 380-44-3907013.
Директор юридичного відділу Облради. У лютому 2008 р. скерував позов проти рішення Облради, за яким передано комплекс Івано-Франківському Єпархіальному управлінню Української православної церкви Київського патріархату. У березні 2008 р. не висловився позитивно про проект рішення про анулювання, що був заявлений комісією з питань культури.
Голова Рогатинської районної ради. Контактна інформація: тел. +380-3435-24800.
Заступник голови Облради IV скликання (до 2006 р.). Їй доручено нагляд за виконанням рішення Облради про передачу комплексу Івано-Франківському Єпархіальному управлінню Української православної церкви Київського патріархату від 19 квітня 2005 р. Контактна інформація: тел. +380-342-588344.
Народжений у палаці в Псарах, син Людвіка Рея – останнього власника комплексу в Псарах. Адресат пропозиції купівлі комплексу за 420 тисяч євро, пред’явленої 18 вересня 2005 р. Андрієм Бігуном з фірми "Захід Трейдінг".
Син Антонія Рей, онук Людвіка Рей – останнього власника комплексу в Псарах. Адресат пропозиції купівлі комплексу за 420 тисяч євро, пред’явленої 16 вересня 2005 р. Іриною Матяш й Андрієм Бігуном з фірми "Захід Трейдінг" після виманювання в нього документів, використаних пізніше в Інтернет-пропозиції. Член ради Українсько-польського фонду "Псари".
1896-1940, останній власник комплексу в Псарах.
Онук Людвіка Рея – останнього власника комплексу в Псарах. Ініціатор "Проекту Псари", голова правління Українсько-польського фонду "Псари". Контактна інформація: тел. +48-602293087, тел. +380-672-617601.
Син Яна Рея, онук Антонія Рея та правнук Людвіка Рея – останнього власника комплексу в Псарах. Автор "Проекту Псари", член ради Українсько-польського фонду "Псари". Контактна інформація: тел. +48-600875933.
Заступник голови Облради. У 2006 р. займається справою Псар разом з Ігорем Олійником. В грудні 2005 р. скеровує інтерпеляцією до облдержадміністрації. Приблизно 3 липня 2006 р. бере участь у невдалій інспекції в Псарах. Контактна інформація: тел. +380-0342-552279, тел. +380-343-321824.
Віце-директор бюро закордонних справ канцелярії президента Республіки Польща. Контактна інформація: тел. +48-22-6951544.
Перший заступник прокурора Івано-Франківської області, який відхилив позов проти Архієпископа Іоасафа.
Голова комісії закордонних справ Європейського парламенту, колишній начальник Управління комітету євроінтеграції (у період вступу Польщі до Європейського Союзу). Контактна інформація: тел. Брюссель +32-22-837371.
Радник у посольстві України в Польщі. Контактна інформація: тел. +48-22-6224797.
Євродепутат з Румунії, голова комісії з питань України в Європейському парламенті. Контактна інформація: Брюссель +32-2-2845811.
З жовтня 2007 р. – міністр закордонних справ Республіки Польща. Контактна інформація: тел. +48-22-5239246, тел. +48-22-5239200.
Колишній міністр закордонних справ України, директор Інституту євроатлантичної співпраці в Києві.
До парламентських виборів у жовтні 2007 р. – начальник Івано-Франківської облдержадміністрації, а після цього – депутат Верховної Ради (Наша Україна). Взимку 2005-2006 блокує спробу продажу комплексу в Псарах Архієпископом Іоасафом. Спочатку – прихильник "Проекту Псари", бере участь в переговорах з його ініціаторами в 2006 р. Однак пізніше не продовжує подальшої співпраці через політичний ризик конфлікту з Православною церквою.
Заступник голови Рогатинської райдержадміністрації з гуманітарних питань.
Працівник Делегації Представництва Європейської Комісії в Києві. Контактна інформація: тел. +380-44-3908010.
Громадянка України, прописана по вулиці Червона Балка, 7 у смт Казанка в Казанківському районі Миколаївської області, за інформацією її довіреного Ендрю Фазакерлея, проживає та провадить бізнес у Москві. 15 серпня 2007 р. купила комплекс у Псарах від Івано-Франківського Єпархіального управління Української православної церкви Київського патріархату за суму, у багато разів вищу за 70 тисяч доларів, записаних в договорі. Заснувала товариство "Садиба Рея". На початку 2008 р. викупила товариство "Захід Трейдінг" від київського товариства "Інеко", що стало завершенням судового спору про порушення його права першокупівлі. Діє через довірених Івана Одосія, який намагався отримати право на земельну ділянка від сільської ради, і Ендрю Фазакерлея, який розшукує українського і / або зовнішнього клієнта, який інвестував би або купив би Комплекс у Псарах. Вікторія Вергелес ніколи не була в Псарах, а її повноважені відмовляються надати її контактні дані.
Голова українсько-американського бізнес-клубу. Відвідав комплекс у Псарах 1 червня 2008 р. Контактна інформація: тел. +1-202-4374707, тел. +380-506892874.
Начальник відділу зовнішніх зв'язків Львівської обласної ради, головний редактор львівського політично-культурного часопису "Ї". Голова ради Фонду польсько-української співпраці ПАУСІ, що тісно співпрацює з Українсько-польським фондом "Псари" задля створення Міжнародного центру співпраці та діалогу в Псарах. Контактна інформація: тел. +380-676701503.
Голова облдержадміністрації в Івано-Франківську до початку 2005 р. У 2001 р. безоплатно передає комплекс у Псарах у користування Архієпископу Іоасафу, а також доручає надати матеріальну підтримку на ремонт. Контактна інформація: +380-676709091.
Депутат Сейму Республіки Польща, колишній голова комісії закордонних справ. Відвідав комплекс у Псарах 31 травня 2008. Контактна інформація: тел. +48-602-2158296.
Міністр культури та національної спадщини Республіки Польща. 15 квітня 2008 р. зустрічається з колективом "Проекту Псари" та висловлює велике зацікавлення. 17 квітня 2008 р. розмовляє в Києві з Президентом України Віктором Ющенком, який стверджує, що "знає цю справу, але вона дуже складна, бо Церква не хоче віддати об’єкт". Контактна інформація: асистентка Малгожата Дзєдзяк, тел. +48-22-4210444.
Керівник Служби Віце-прем’єр-міністра України Григорія Немирі. Ознайомився зі справою комплексу в Псарах під час конференції в Києві у червні 2008 р. Контактна інформація: тел. +380-44-2566349.
Починаючи з 2005 р., Українсько-польський фонд "Псари" проводить діяльність, спрямовану на створення у палацево-парковому комплексі у Псарах в Івано-Франківській області в Західній Україні міжнародного українсько-європейсько-польського центру співпраці та діалогу. Це так званий "Проект Псари". Вдалося зацікавити органи державної влади Республіки Польща, а також неурядових та бізнес-партнерів перспективою створення такого центру разом з Україною та Івано-Франківською областю.
На жаль, на перешкоді "Проекту Псари" стала дивна операція безоплатного відчуження Комплексу у Псарах від Української держави та його перепродажу, за участю Івано-Франківського Архієпископа Української православної церкви Київського патріархату, за значу суму російсько-українській підозрілій структурі. Це відбулося з повним порушення закону про заборону приватизації пам’яток культурної спадщини та багатьох інших положень. Виконавці цієї справи багато разів вводили чиновників в оману.
Органи обласної та державної влади були обмануті, однак, побоюючись політичних суперечок з Церквою, нічого не зробили, щоби повернутися до стану, який відповідає закону, хоча в їх розпорядженні є відповідні інструменти. Марнується потенціал, створений Українсько-польським фондом "Псари", який замість того, щоби працювати над реалізацією "Проекту Псари", досі займається протидіянням остаточному знищенню Комплексу у Псарах.
Даний матеріал представляє паралельний хід "Проекту Псари" та політично-економічну аферу, яка, поки що, його блокує. Це короткий виклад інформації, якою володіє Українсько-польський фонд "Псари" щодо цієї справи. Українські органи обласної та державної влади, а також правоохоронні органи повинні використати розміщену тут інформацію, щоби повернути легітимність та контроль держави над викраденою нерухомістю у Псарах.
Матеріал буде оновлюватися та послідовно публікуватиметься в Інтернеті, передаватиметься в засоби масової інформації та розсилатиметься до установ і осіб, з якими протягом останніх трьох років встановлено зв'язок в цій справі як в Україні, так і у Польщі та в Європейському Союзі.
Палацево-парковий комплекс в Псарах розташований у селі Приозерне, яке знаходиться в Рогатинському районі Івано-Франківської області в Україні, майже на однаковій відстані від трьох найбільш динамічних областей Західної України: Івано-Франківська (60 км), Львова (50 км) і Тернополя (80 км).
Столиці всіх держав регіону знаходяться на відстані 400-600 км: Київ, Варшава, Белград, Братислава, Будапешт, Бухарест, Кишинів, Мінськ, Відень, Вільнюс.
Розташування Комплексу у пункті тяжіння між морями, у серці східної частини Центральної Європи визначає передумови для створення у ньому Європейсько-українського центру співпраці та діалогу.
"Псари" – це історична назва села, п'ятдесяті роки перейменованого радянською владою на "Приозерне" (вже після осушення озера…). Приозерне, разом із селом Дегова, належать до сільської ради у Дегові.
Палац в стилі нео-барочного романтизму був збудований на замовлення Вільгельміни Станіславівни Рей у 1882 р. за проектом львівського архітектора Юліана Захаревича.
Два поверхи, просторі підвали та імпозантні мансарди складають близько 3000 м2 корисної площі
Високі підвали, величезна мансарда та спостережна вежа створюють додаткові функціональні можливості.
Навпроти Палацу знаходиться більш старий будинок в’їзду, так звана “Брамка”: близько 1000 м2 для засвоєння. Незважаючи на більш пізню перебудову, будинок має риси бароко, він був передвісником нереалізованого наміру Яблоновських створити тут резиденцію.
Комплекс оточений 30 гектарами парку з прекрасними старими деревами. Різноманітний рельєф території дає можливість розташувати сучасні об’єкти без естетичних протиріч з пам’ятками старовини.
Маєток Псари належав почергово родині Яблоновських (гербу Гжимала), потім Глоговських і, нарешті, з другої половини XIX ст. – родині Рей. Останніми власниками (до перших днів II світової війни) були Людвік Рей та Цецилія Рей (з родини Потоцьких).
У 1939 р., на початку радянської окупації, родина Рей уникнула арешту та депортації, завдяки відважному втручанню українських мешканців села. Вони затримали НКВС-тів, що приїхали до Псар, напоїли їх алкоголем та пошкодили їх автомобіль, а тим часом відвезли родину Рей на возах аж до Львова, звідки родина через декілька місяців перейшла до німецької окупаційної зони. Дехто з них залишився у Польщі, інші розсіялися по світу.
Під час німецької окупації у Псарах знаходився німецький штаб Вермахту, а потім – гарнізон Червоної армії. Після війни у Комплексі розташувалася Рогатинська зоотехнічна школа, а починаючи з 1970-х років – відділення Підмихайлівської психлікарні.
Комплекс у Псарах внесено у перелік пам’яток архітектури національного значення згідно з рішенням Кабінету Міністрів України Радянської Соціалістичної Республіки № 442 від 6 вересня 1979 р., під охоронним номером 1193-Н. Комплекс зареєстровано під назвою "Садиба Рея". Реєстр пам’яток вміщує п’ять окремих елементів позицій, що входять до складу Комплексу: палац, брама, шпихлір, стайня та парк.
Відповідно до українських законів, на кожній зареєстрованій пам'ятці культурної спадщини повинна знаходитися стандартна табличка з описом. Її зірвали, хоча можна побачити слід від неї з внутрішнього боку замурованої брами:
Психлікарню закрито близько 1992 р. рішенням тодішнього голови облдержадміністрації Миколи Яковини. За його словами, причиною ліквідації закладу були негуманні умови перебування хворих.
Іншу версію представляє стаття в газеті "Галицький кур’єр":
"На початку 90-х церковники претендували на приміщення Підмихайлівської психлікарні, в якому раніше був монастир. Тоді з представниками Православної Церкви було досягнуто домовленості, що вони відмовляться від своїх претензій на лікарню в Підмихайлівцях, а натомість отримають палац графа Рея."
Комплекс був включений до реєстру комунального майна області у 1992 р. та від того моменту належав Управлінню архітектури та містобудування Облдержадміністрації. Це означає, що форма власності Комплексу з того моменту була "комунальною".
Земельна ділянка, що належить до Комплексу, була передана у користування Управлінню архітектури та містобудування Облдержадміністрації на підставі документу сільської ради в Дегові від 27 липня 1995 р., що є чинним досі.
Площа земельної ділянки становить 29,6 га. Вона складається з двох рівних частин по обидві сторони дороги, що веде з села Бенківці. Будівлі Палацево-паркового комплексу знаходяться на східній стороні, а на західній стороні – закинутий сад.
До моменту закриття лікарні об’єкти Комплексу знаходилися у відносно доброму стані. Натомість у період 1992-2001рр. Комплекс залишався без жодної опіки. Технічна деградація – це наслідок браку охорони, атмосферного впливу та крадіжки матеріалів.
Об’єкти - у середньому структурному стані, збережена конструкція стін і перекриття
Теперішній власник повністю нехтує своїми реставраційними зобов'язаннями. Споруди придатні для переобладнання на конференційний центр, однак потребують ґрунтовного ремонту
У 1994 р. Кафедра реставрації та реконструкції архітектурних комплексів Львівської політехніки, за дорученням Управління архітектури та містобудування Облдержадміністрації, розробила проект адаптації Комплексу в Псарах під готельно-конференційний центр. Але він не дочекався реалізації.
Старовинний шпихлір (XVII ст.) завалився або був розібраний між 1994 та 1998рр. (у ескізним проекті Львівської політехніки від 1994 р. він був ще описаний). У 1989 р. в ньому ще перебували пацієнти психлікарні. Пізніше були наміри розмістити в ньому школу, проти чому, маючи рацію, виступив тодішній Голова сільської ради, посилаючись на загрозу будівельної катастрофи.
Близько 2002 р. – вже у період, коли Комплекс у Псарах перебував у володінні Івано-Франківського Єпархіального управління Української православної церкви Київського патріархату, – загинув та впав старий, виняткових розмірів платан – пам’ятка природи.
Розпорядженням № 295 від 18 квітня 2001 р., голова Івано-Франківської облдержадміністрації Михайло Вишиванюк передає Комплекс у постійне користування Івано-Франківському Єпархіальному управлінню Української православної церкви Київського патріархату, яким керує Івано-Франківський і галицький архієпископ Іоасаф (цивільне ім’я : Іван Василіків).
Обґрунтуванням рішення був незадовільний технічний стан Комплексу. Івано-Франківське Єпархіальне управління Української православної церкви Київського патріархату отримало право на Комплекс з призначенням для створення у ньому "училища регентів та псаломщиків".
Насправді ж, було створено спочатку православний жіночий, а пізніше – чоловічий монастир, діяльність якого так і не була розгорнута з багатьох причин, серед яких – глибока неприхильність греко-католицького населення. На записці, яку знайшли в палаці, є печатка з адресою жіночого ордену, звідки, напевне, були родом монашки, які проживали у палаці:
За чотири дні до рішення Голови облдержадміністрації, 14 квітня 2001 р. засідання Священного синоду Української православної церкви Київського патріархату під проводом Патріарха Філарета затверджує заяву Архієпископа Іоасафа про створення у селі Приозерне (тобто у Комплексі в Псарах) "жіночого Свято-Успенського монастиря", а не "училища регентів та псаломщиків", як це мало бути згідно з рішенням Голови облдержадміністрації.
У розпорядженні № 295 від 18 квітня 2001 р. Михайло Вишиванюк наказує також забезпечити підтримку Івано-Франківському Єпархіальному управлінню Української православної церкви Київського патріархату для проведення реставрації Комплексу "з метою захисту традиційного садибного характеру, відповідно до українського законодавства про охорону культурної спадщини".
Він наказує передати Івано-Франківському Єпархіальному управлінню Української православної церкви Київського патріархату на ремонтні цілі:
У 2004-2005 роках Управління архітектури та містобудування облдержадміністрації, під керівництвом Голови Михайла Ходана, передає Архієпископу Іоасафу 200 тисяч гривень на реконструкцію покрівлі та зміцнення фундаментів, а у 2003 р. Облдержадміністрація скромно передала Рогатинській райдержадміністрації 3 тисячі гривень на проведення ремонтних робіт у "Свято-Успенському монастирі в селі Приозерне".
Крім того, Кабінет Міністрів України постановою № 870 від 5 липня 2004 р. передає суму у 100 тисяч гривень на ремонт будинків Комплексу та прилягаючого парку.
За цією постановою Кабінету Міністрів (у черговій позиції, де чітко вказаний той самий заявник) передано 400 тисяч гривень на ремонт монастиря в Маняві, що також належить до Івано-Франківського Єпархіального управління Української православної церкви Київського патріархату, тобто власне цього об’єкта, подальше фінансування якого буде обґрунтуванням для подальшого неправомірного рішення Державної служби охорони культурної спадщини від 15 вересня 2005 р., яке дозволяло продати Комплекс у Псарах Архієпископу Іоасафу.
Газета "Західний кур’єр" у розслідуванні під назвою "Рейдерський рейд на садибу Рея" від 20 лютого 2008 р. оцінює загальну вартість громадської допомоги для Івано-Франківського Єпархіального управління Української православної церкви Київського патріархату, у зв’язку з Комплексом у Псарах, на суму у 500 тисяч гривень:
Допомогу використали у незначній мірі – за період перебування у володінні Івано-Франківського Єпархіального управління Української православної церкви Київського патріархату стан Комплексу не покращився, а навіть погіршився.
Після 2001 р., найпізніше у 2004 році, умовно та не професійно відбудовано фрагмент північного фасаду, що завалився – якщо вірити словам мешканців – коли клірики з православного монастиря розширили отвір дверей з підвалу, щоб витягнути звідти брухт (передвоєнну піч) на продаж. Однак новий фрагмент стіни нараховує щонайбільше кілька тисяч штук цегли. Де знаходиться решта виділених 30 тисяч штук цегли?
Майже усі шиби вибиті, лише деякі вікна забиті дошками, ганчірками, шматками плексигласу чи шиферу. Сніг і дощ постійно попадають всередину. Суха гіпсова штукатурка та цемент, якщо вони взагалі потрапили у Псари, були використані для проведення штукатурних робіт у тих приміщеннях, в яких проживали монахи до середини 2005 р. Натомість не проведено жодного ремонту інших приміщень, що фактично залишилися повністю занедбаними з 1992 р.
Огорожа з сітки з боку дороги до села Бенківці та дороги до села Псари була поставлена тільки у 2006 р.
Більша частина покрівлі основної брили головного будинку вже була покрита новим покрівельним залізом, принаймні чотирма роками раніше (крім вежі), як це видно на знімку, зробленого у травні 1997 р. Павлом Реєм з Кракова (Польща). Архієпископ Іоасаф не повинен приписувати собі цієї роботи, бо тоді у Псарах він ще не "господарював".
У 2001 р. облдержадміністрація передала тону покрівельного заліза, але ремонт покрівлі вежі відбувся тільки через три роки, взимку 2004/2005, а перед тим інтер’єру вежі страждав від снігопадів взимку.
Здається, що виділене у 2001 р. покрівельне залізо вкрадено, натомість ремонт взимку 2004/2005 став дією, проведеною "в останню мить", коли треба було зберігати пристойний вигляд перед початком операції з передачі права власності та продажу Комплексу. За свідченням одного з місцевих мешканців:
"Кілька разів привозили покрівельне залізо для покриття даху, однак покрили лише фрагменти, а решту вкрали. Останнім часом церква вивозила якісь матеріали з Псар до іншого власного місця будови".
Можна догадуватися, що "інше місце будови" Церкви – це роботи в монастирі в Маняві.
Відомо, що на ремонт покрівлі представники Української православної церкви Київського патріархату збирали дари не лише в грошах, але й в матеріалах (шматки покрівельного заліза) в сусідньому селі Бенківці – одному з небагатьох в околиці, мешканці якого –, у більшості, православного віросповідання. Крім того, 20 квітня 2004 р. Архієпископ Іоасаф звертається з громадським закликом про фінансову підтримку ремонту Комплексу в Псарах:
Отримання громадських субсидій та звернення із громадським закликом про пожертвування дозволяють припускати, що у 2004 р. Архієпископ Іоасаф мав фінансові труднощі, або стверджував, що подальша діяльність у Псарах невигідна.
Тоді, як здається, і виникає ідея безоплатного перехоплення власності Комплексу від Української держави з тим, щоби продати його й таким чином заробити великі гроші. Слід пам’ятати, що з квітня 2001 р. Комплекс був переданий у постійне користування Івано-Франківському Єпархіальному управлінню Української православної церкви Київського патріархату, але ще не був його власністю.
В той час, коли фальсифіковані президентські вибори перетворювалися в Помаранчеву революцію, Єпархіальне управління Української православної церкви Київського патріархату розпочало підготовку до захоплення Комплексу у власність і отримало погодження з боку:
На підставі цього 27 грудня 2004 р. Архієпископ Іоасаф подає заяву про передачу власності Комплексу в Псарах.
На початку 2005 р. були широко розповсюджені спроби захоплення різними недержавними структурами пам’яток культурної спадщини у власність. Тоді використовували політичну метушню для того, щоби обійти положення закону. Щоб покінчити з цим, був прийнятий закон "Про тимчасову заборону приватизації пам'яток культурної спадщини", який забороняв приватизувати будь-які об’єкти, внесені до реєстру пам’яток культурної спадщини.
Закон був впроваджений у життя з обов’язковою датою публікації (23 лютого 2005 р.) до часу прийняття Верховною Радою так званого "Переліку пам’яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації", що передбачається у статті 18 закону "Про охорону культурної спадщини" від 8 червня 2000 р. Такий перелік був, однак, прийнятий лише 13 квітня 2007 р., що означає, що у 2005 р. приватизація Комплексу в Псарах була незаконною.
