Яковина, Микола
Перший начальник Івано-Франківської облдержадміністрації після прийняття незалежності України. У 1992 р. прийняв рішення про ліквідацію психлікарні у Псарах. Контактна інформація: тел. +380-677384835.
Перший начальник Івано-Франківської облдержадміністрації після прийняття незалежності України. У 1992 р. прийняв рішення про ліквідацію психлікарні у Псарах. Контактна інформація: тел. +380-677384835.
1896-1940, останній власник комплексу в Псарах.
Маєток Псари належав почергово родині Яблоновських (гербу Гжимала), потім Глоговських і, нарешті, з другої половини XIX ст. – родині Рей. Останніми власниками (до перших днів II світової війни) були Людвік Рей та Цецилія Рей (з родини Потоцьких).
У 1939 р., на початку радянської окупації, родина Рей уникнула арешту та депортації, завдяки відважному втручанню українських мешканців села. Вони затримали НКВС-тів, що приїхали до Псар, напоїли їх алкоголем та пошкодили їх автомобіль, а тим часом відвезли родину Рей на возах аж до Львова, звідки родина через декілька місяців перейшла до німецької окупаційної зони. Дехто з них залишився у Польщі, інші розсіялися по світу.
Під час німецької окупації у Псарах знаходився німецький штаб Вермахту, а потім – гарнізон Червоної армії. Після війни у Комплексі розташувалася Рогатинська зоотехнічна школа, а починаючи з 1970-х років – відділення Підмихайлівської психлікарні.
Комплекс у Псарах внесено у перелік пам’яток архітектури національного значення згідно з рішенням Кабінету Міністрів України Радянської Соціалістичної Республіки № 442 від 6 вересня 1979 р., під охоронним номером 1193-Н. Комплекс зареєстровано під назвою "Садиба Рея". Реєстр пам’яток вміщує п’ять окремих елементів позицій, що входять до складу Комплексу: палац, брама, шпихлір, стайня та парк.
Відповідно до українських законів, на кожній зареєстрованій пам'ятці культурної спадщини повинна знаходитися стандартна табличка з описом. Її зірвали, хоча можна побачити слід від неї з внутрішнього боку замурованої брами:
Психлікарню закрито близько 1992 р. рішенням тодішнього голови облдержадміністрації Миколи Яковини. За його словами, причиною ліквідації закладу були негуманні умови перебування хворих.
Іншу версію представляє стаття в газеті "Галицький кур’єр":
"На початку 90-х церковники претендували на приміщення Підмихайлівської психлікарні, в якому раніше був монастир. Тоді з представниками Православної Церкви було досягнуто домовленості, що вони відмовляться від своїх претензій на лікарню в Підмихайлівцях, а натомість отримають палац графа Рея."
Комплекс був включений до реєстру комунального майна області у 1992 р. та від того моменту належав Управлінню архітектури та містобудування Облдержадміністрації. Це означає, що форма власності Комплексу з того моменту була "комунальною".
Земельна ділянка, що належить до Комплексу, була передана у користування Управлінню архітектури та містобудування Облдержадміністрації на підставі документу сільської ради в Дегові від 27 липня 1995 р., що є чинним досі.
Площа земельної ділянки становить 29,6 га. Вона складається з двох рівних частин по обидві сторони дороги, що веде з села Бенківці. Будівлі Палацево-паркового комплексу знаходяться на східній стороні, а на західній стороні – закинутий сад.
До моменту закриття лікарні об’єкти Комплексу знаходилися у відносно доброму стані. Натомість у період 1992-2001рр. Комплекс залишався без жодної опіки. Технічна деградація – це наслідок браку охорони, атмосферного впливу та крадіжки матеріалів.
Об’єкти - у середньому структурному стані, збережена конструкція стін і перекриття
Теперішній власник повністю нехтує своїми реставраційними зобов'язаннями. Споруди придатні для переобладнання на конференційний центр, однак потребують ґрунтовного ремонту
У 1994 р. Кафедра реставрації та реконструкції архітектурних комплексів Львівської політехніки, за дорученням Управління архітектури та містобудування Облдержадміністрації, розробила проект адаптації Комплексу в Псарах під готельно-конференційний центр. Але він не дочекався реалізації.
Старовинний шпихлір (XVII ст.) завалився або був розібраний між 1994 та 1998рр. (у ескізним проекті Львівської політехніки від 1994 р. він був ще описаний). У 1989 р. в ньому ще перебували пацієнти психлікарні. Пізніше були наміри розмістити в ньому школу, проти чому, маючи рацію, виступив тодішній Голова сільської ради, посилаючись на загрозу будівельної катастрофи.
Близько 2002 р. – вже у період, коли Комплекс у Псарах перебував у володінні Івано-Франківського Єпархіального управління Української православної церкви Київського патріархату, – загинув та впав старий, виняткових розмірів платан – пам’ятка природи.
Вікторія Зволенік
