UKRAINSKI (napis testowy - oczywiście później będzie tu po prostu treśc w odpowiednim języku)
Miejsce na content wspólny dla wszystkich stron w danym języku. Można zamykać krzyżykiem. Mozna tu wstawiać dowolną treśc graficzną oraz/lub tekstową

частина 6

Підготовка до передачі Комплекс в оренду

Зразу ж після підтвердження про перехоплення власності від Держави, Архієпископ Іоасаф розпочинає черговий етап: передачу в оренду Комплексу у Псарах товариству "Захід Трейдінг", яке представляв її директор, Андрій Бігун, що було засноване спеціально з цією метою за півтора місяця до цього.

У заяві № 91 від 9 серпня 2005 р. до начальника Управління культури облдержадміністрації Романа Іваницького Архієпископ Іоасаф звертається по дозвіл на укладення договору оренди Комплексу на користь товариства "Захід Трейдінг":

Згода Обласної адміністрації на передачу Комплексу в оренду товариству "Захід Трейдінг"

Відділ Державної служби охорони культурної спадщини Управління культури Облдержадміністрації зразу ж (між 9 і 12 серпня 2005 р.) надав згоду на передачу Комплексу в оренду товариству "Захід Трейдінг" за умови реалізації ним усіх пунктів охоронного договору, укладеного між Українською православною церквою Київського патріархату з Адміністрацією, а також отримання дозволу Державної служби охорони культурної спадщини. Згоду дає Роман Іваницький.

В Законі "Про охорону культурної спадщини" від 8 червня 2000 р. у пункті 2 статті 18, присвяченій перетворенню форм власності, що стосується пам’яток культурної спадщини, йдеться про те, що:

Слід зауважити, що стаття 3 попереднього охоронного договору передбачала обов’язкове укладення чергового договору з можливим новим користувачем. Однак Роман Іваницький обмежився наказом про дотримання умов вже затвердженого охоронного договору між Івано-Франківським Єпархіальним управлінням Української православної церкви Київського патріархату та Облдержадміністрацією.

Це не відповідало положенням, про що свідчить хоча би той факт, що лише через два роки, 14 вересня 2007 р., товариство "Захід Трейдінг" уклало нарешті такий договір з облдержадміністрацією (в особі Андрія Давидюка), вже тоді, коли треба було упорядкувати власну правову ситуацію перед початком судового спору щодо захисту свого договору оренди.

У дозволі Роман Іваницький вказує на "відпочинкову" мету використання Комплексу, а не – як у попередньому рішенні голови облдержадміністрації Михайла Вишиванюка від 2001 р. – на "школу регентів та псаломщиків" чи монастир.

Дозвіл Державної служби охорони культурної спадщини на передачу в оренду

Додатково Державною службою охорони культурної спадщини в Києві видається дозвіл на передачу в оренду Комплексу, документ № 22-2597/19 від 12 серпня 2005 р., про який йдеться у пункті 1.8 договору оренди.

Затвердження охоронного договору Державною службою охорони культурної спадщини

Також 12 серпня 2005 р. охоронний договір між Івано-Франківським Єпархіальним управлінням Української православної церкви Київського патріархату та Облдержадміністрацією був затверджений Службою охорони культурної спадщини. Йдеться про охоронний договір, який був укладений у день отримання свідоцтва про право власності Івано-Франківським Єпархіальним управлінням Української православної церкви Київського патріархату, тобто 25 липня 2005 р.

Не відомо, чи затвердила договір обласна або національна Служба охорони культурної спадщини. Вражає швидкість оформлення справи: договір і комплект дозволів готові протягом чотирьох днів – з 9 до 12 серпня. Увагу привертає також невідповідність між дозволом на передачу в оренду Комплексу Архієпископом Іоасафом і затвердженням його охоронного договору з облдержадміністрацією, і це у той самий день – 12 серпня 2005 р.

Передача в оренду приватному товариству, пов’язаному з Архієпископом та заснованому з цією метою

25 серпня 2005 р., тобто через місяць після отримання свідоцтва про право власності, що завершило передачу Комплексу Державою, Архієпископ Іоасаф укладає договір оренди з товариством "Захід Трейдінг", заснованим спеціально з цією метою за два місяці до цього.

Оцінка Комплексу: 138684 гривень

Договір оренди вказує, що за реєстром прав власності вартість Комплексу в день договору складає 138684 гривень (22341 євро або 27462 доларів відповідно до тодішніх курсів обміну валюти). Це означає, що площу у 2496,2 м2, вказану в договорі, оцінено в 27462 доларів США, що становить 11 доларів США за м2, тобто у 100 разів менше за ціну квартири в центрі Івано-Франківської області, що на сьогоднішній день коливається близько 1000 доларів США за м2. Такої заниженої оцінки не можна обґрунтувати навіть поганим технічним станом споруди.

4 долари – квартплата в місяць за 3000 м2 та 29,6 га парку

Квартплату за оренду встановлено в сумі 20 гривень (що дорівнює 4 доларам США) в місяць за великий палац XIX ст., браму пізнього бароко та 29,6 га парку (за розрахунком на рік, до 31 грудня). В договорі йдеться навіть про те, що вартість квартплати зменшується на суму вартості робіт, проведених орендарем.

Недотримання реставраторських умов

Договір оренди включає ряд положень, що покладають на орендаря реставраторські, ремонтні, санітарні обов'язки, а також інші положення, передбачені в охоронному договорі, укладеному між Архієпископом Іоасафом та облдержадміністрацією. Не слід детально аналізувати їх: достатньо знати, що товариство "Захід Трейдінг" протягом двох років не виконало жодного з цих зобов’язань.

Нагадаємо, що стаття 21 закону "Про охорону культурної спадщини" надає можливість адміністративно-судового відчуження у примусовому порядку у випадку занедбання об’єкта культурної спадщини його господарем.

Недостатня охорона та відсутність збереження Комплексу

Крім цього, договір зобов’язував орендаря забезпечити охорону Комплексу. В дійсності ж, Комплекс охороняють по черзі троє мешканців з найближчих домів, найнятих за посередництвом охоронної фірми з районного центра Рогатин. Однак вхід на територію Комплексу для сторонньої особи не становить жодної проблеми – на зміні працює лише один сторож, який не спроможний забезпечити нагляд за такою великою територією. Комплекс огороджений лише з боку дороги, відсутнє забезпечення будь-якою протизламною чи протипожежною сигналізацією. Знищеної громовідвідної споруди ніхто не ремонтує.

Право першокупівлі для орендаря

Найважливішим елементом договору оренди, з точки зору подальших подій, є ще й те, що він передбачає право першокупівлі на користь орендаря (стаття 6.1.5). І дійсно: в кінці серпня Архієпископ Іоасаф та товариство "Захід Трейдінг" разом починають черговий етап операції – пошук клієнта, готового купити Комплекс. Можна припустити, що товариство "Захід Трейдінг" мало спочатку право скористатися першокупівлею, щоби потім продати об’єкт за вищу ціну та заробити на різниці.

Виманювання матеріалів від родини Рей для підготовки пропозиції для Реїв

На межі серпня-вересня певна Ірина Матяш – співробітниця Директора товариства "Захід Трейдінг" Андрія Бігуна, оманним шляхом виманює копії історичних матеріалів, зібраних родиною Рей – передвоєнних власників, і пише до Яна Рея з Варшави на адрес електронної пошти, яку він залишив православному клірику під час перебування в Псарах двома тижнями раніше.

Слід детально проаналізувати це листування, бо воно є доказом того, що Архієпископ Іоасаф – що він пізніше заперечить у листуванні з Облдержадміністрацією – не лише повністю усвідомлював те, що Комплекс виставляється на продаж товариством "Захід Трейдінг", а й був організатором цієї спроби продажу. Матеріали, отримані від родини Рей, використали для створення Інтернет-сайту, де подано пропозицію продажу Комплексу, скеровану… тим самим Реям!

27 та 29 серпня 2005 р. до Яна Рея потрапляють електронні листи від Ірини Матяш, в яких, представляючись представником Архієпископа Івано-Франківської Української православної церкви Київського патріархату, вона повідомляє про прийняття власності Комплексу та про наміри проведення реконструкції та реставрації й просить передати матеріали-джерела, що показують історію Комплексу.

У другому листі від 29 серпня 2005 р. Ірина Матяш просить Яна Рея представити його генеалогію, а також пропонує приїхати для зустрічі до Польщі.

Цього ж дня Ян Рей відповідає, що підготує матеріали і – як іронія у світлі отриманої досі інформації – навіть "виразить подяку Станіславовській (Івано-Франківській) єпархії Української православної церкви за роботи з реставрації замку". Просить вказати поштову адресу з метою відправлення матеріалів.

30 серпня 2005 р. у двох листах Ірина Матяш рекомендує передати матеріали електронною поштою, однак просить надіслати можливі поштові посилки за адресою: вулиця Довженка 3, кв. 8, м. Івано-Франківськ, вказуючи адресатом Андрія Бігуна – директора товариства "Захід Трейдінг".

3 вересня 2005 р. Ян Рей відправляє електронною поштою ряд матеріалів-джерел, у тому числі, знімки, файли, зіскановані з енциклопедії Пташицького, генеалогічне дерево тощо.

Врешті 5 вересня 2005 р. Ірина Матяш підтверджує прийняття матеріалів:

Заява Архієпископа Іоасафа до Києва про згоду на продаж

5 вересня 2005 р., тобто у день, коли Ірина Матяш підтвердила прийняття матеріалів, які були шляхом обману отримані від Яна Рея, Архієпископ Іоасаф у заяві № 104 звертається до Начальника Державної служби охорони культурної спадщини в Києві Миколи Кучерука за дозволом на відчуження Комплексу:

Оцінка досі є заниженою: 138 тисяч гривень

З договору оренди з товариством "Захід Трейдінг" витікає, що за реєстром прав власності, вартість Комплексу на день договору складає 138684 гривень, тобто надзвичайно мало як для об’єкта такого класу та розміру. Тепер майже ідентичну суму, 138000 гривень 27327 доларів за обмінним курсом на той час), Архієпископ Іоасаф називає вже "експертною оцінкою вартості" об’єкта.

Площу в 2496,2 м2 оцінено в 27.327 доларів США, що дає 10,95 доларів США за м2, тобто у 100 разів менше за ціну м2 квартири у центрі Івано-Франківської області, яка коливається на сьогоднішній день близько 1000 доларів США за м2. Цього не можна обґрунтувати тим фактом, що будівлі знаходяться в поганому технічному стані. За подібним розрахунком дана ціна операції у 200000 гривень складає 15,87 доларів США за м2 старовинного палацу. Внаслідок, як здається, поспішного заокругленого заниження реєстрової ціни, "оцінка" навіть нижча на 684 гривні – за і так занижену і давно не актуальну реєстраційну вартість.

Напрошується припущення, що жодної експертної оцінки не було, а метою представлення мінімальних сум було зменшення суми податків. Фактична вартість планованого продажу мала скоріше складати майже півмільйона євро, які вже через декілька тижнів запропонували і в Інтеренет-оголошеннях, і безпосередньо родині Рей.

Як отримати громадську підтримку для проведення ремонту пам’ятки культурної спадщини? Вкрасти другу пам’ятку та продати її!

Виходячи з заяви Архієпископа Іоасафа до Державної служби охорони культурної спадщини, вимальовується досить специфічний метод отримання громадського фінансування на ремонт сакрального об’єкта, у даному випадку - Монастиря в Маняві: перехопити від Держави безоплатно інший об’єкт (у цьому випадку - Псари) під фальшивим підтекстом його використання для церковних цілей, та відразу ж продати його за великі гроші.

Чи не міг Архієпископ Іоасаф нормально звернутися до Української держави з проханням про додаткове фінансування ремонту Монастиря в Маняві? Так, міг, зрештою він і отримав 400 тисяч гривень на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 870 від 5 липня 2004 р., в якій про додаткове фінансування Монастиря в Маняві йдеться рядком нижче після пункту додаткового фінансування на ремонт Комплексу в Псарах (який так і не був зроблений).

Однак, йшлося про заробляння не півмільйона гривень, а вже півмільйона євро. Українські органи влади повинні контролювати, чи кошти від продажу Комплексу в Псарах, до якого дійшло після двох років зусиль 15 серпня 2007 р., дійсно пішли на ремонт Монастиря в Маняві. За певними свідченнями, з Псар до Маняви потрапили лише будівельні матеріали.

Дозвіл Державної служби охорони культурної спадщини на передачу в оренду

Натомість, цього не контролював начальник Державної служби охорони культурної спадщини Микола Кучерук. Його не здивували ні оцінка Комплексу, ні ціна продажу, ні те, що Архієпископ Іоасаф просить його про надання дозволу на відчуження об’єкта, на передачу в оренду якого тому ж Архієпископу Іоасафу той самий чиновник дав дозвіл трьома тижнями раніше (12 серпня 2005 р.). 15 вересня 2005 р. начальник Микола Кучерук дає письмову згоду на відчуження Комплексу. Читаємо:

Відсутність ремонтних робіт…

Невідомо, чи розпочали процес, пов’язаний із розробкою та узгодженням науково-проектної документації та отриманням дозволу на роботи. Натомість, напевно, й досі не дійшло до будь-яких серйозних реабілітаційних чи реставраторських робіт, які вимагались у дозволі, виданому начальником Державної служби охорони культурної спадщини Миколою Кучеруком.

Нагадаємо, що стаття 21 закону "Про охорону культурної спадщини" надає можливість адміністративно-судового відчуження у примусовому порядку у випадку занедбання об’єкта культурної спадщини його господарем.

УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКИЙ ФОНД ПСАРИ
Ulica Marwin 31 - 32410 Dobczyce koło Krakowa - Польща - моб. UA: +380-672-617601 - моб. PL: +48-602293087

Головна сторінка - Контакт