Борусевіч, Богдан
Маршал Сенату Республіки Польща. У березні 2007 р. доручає Ярославу Ґузи довідатися про можливість виконання "Проекту Псари". Контактна інформація: тел. +48-22-6949439, тел. +48-22-6949459.
Маршал Сенату Республіки Польща. У березні 2007 р. доручає Ярославу Ґузи довідатися про можливість виконання "Проекту Псари". Контактна інформація: тел. +48-22-6949439, тел. +48-22-6949459.
Начальник головного управління будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства облдержадміністрації. У 1994 р. доручив Львівській політехніці розробити проект адаптації Комплексу в Псарах під готельно-конференційний центр. У 2004-2005 роках виділив Архієпископу Іоасафу 200 тисяч гривень на реконструкцію покрівлі та зміцнення фундаментів. 8 травня 2007 його управління дає Архієпископу Іоасафу дозвіл на створення готелю в комплексі у Псарах. Контактна інформація: тел. +380-342-552291.
Член обласної ради, член Комісії Облради з питань культури, головний редактор газети "Західний кур’єр". 6 червня 2008 р. виступає під час сесії Ради та складає запит про справу Псар, скерований до Миколи Палійчука та Ігоря Олійника. Контактна інформація: тел. +380-342-232517, тел. +380-964649176.
Соціолог, спеціаліст з питань міжнародних відносин, голова незалежного об’єднання студентів на початку 80-х. В середині 90-х був співзасновником Польського атлантичного клубу – організації, що діє задля вступу Польщі до НАТО. Член ради Українсько-польського фонду "Псари". Контактна інформація: тел. +48-603310303.
Директор мистецького об’єднання "Дзиґа" у Львові, партнера "Проекту Псари". Член ради Українсько-польського фонду "Псари". Контактна інформація: тел. +380-342-552291.
Івано-Франківський і Галицький Архієпископ Української православної церкви Київського патріархату, світське ім’я – Іван Василіків. У 2001 р. отримує від облдержадміністрації комплекс у Псарах у безоплатне користування на церковні цілі, а також матеріальну підтримку на ремонт у сумі близько двохсот тисяч гривень. У 2004-2005 роках отримує 200 тисяч гривень від облдержадміністрації і 100 тисяч від Кабінету Міністрів України. У квітні 2005 р. на підставі рішення Облради Івано-Франківське Єпархіальне управління Української православної церкви Київського патріархату отримує комплекс у Псарах у власність. У серпні здає комплекс в оренду приватному товариству "Захід Трейдінг". У вересні отримує дозвіл від начальника Державної служби охорони культурної спадщини Миколи Кучерука на продаж комплексу. "Захід Трейдінг" у змові з Архієпископом Іоасафом з вересня до грудня 2005 р. намагається продати комплекс, скеровуючи пропозицію до родини Рей та розміщуючи оголошення в Інтернеті, хоча заперечує це у листі до облдержадміністрації та примушує одну з газет помістити неправдиве заперечення. Після блокування облдержадміністрацією спроб продажу, Архієпископ Іоасаф, нібито, веде переговори з новим головою Облради Ігорем Олійником щодо умов повернення власності. Однак у травні 2007 р. отримує дозвіл на створення готелю і остаточно, 15 серпня 2007 р., продає Вікторії Вергелес комплекс у Псарах за суму, набагато вищу за 70 тисяч доларів, записаних в договорі. Контактна інформація: тел. +380-342-223451, тел. +380-975551216.
Голова правління фонду "pro Academia Narolense", член ради Українсько-польського фонду "Псари". Контактна інформація: тел. +380-692095289.
Державний секретар Канцелярії голови Ради міністрів Республіки Польща до жовтня 2007 р., партнер в переговорах про участь Республіки Польща у "Проекті Псари", у період влади партії "Право та справедливість". У серпні 2007 р. відвідав Псари й Івано-Франківськ. Контактна інформація: тел. +48-22-6215035.
Колишній посол Республіки Польща в Білорусії, до жовтня 2007 р. – радник з питань Східної Європи Канцелярії голови Кабінету міністрів Республіки Польща, сьогодні – заступник директора відділу зі східних питань Міністерства закордонних справ. Відвідав Псари та Івано-Франківськ у жовтні 2007 р. Контактна інформація: тел. +48-609029446.
До жовтня 2007 р. – заступник міністра культури та національної спадщини Республіки Польща.
Голова Івано-Франківської обласної ради з 2006 р. З весни 2006 р. до літа 2007 р. веде переговори з Архієпископом Іоасафом про умови повернення власності комплексу в Псарах. Представляє область в переговорах про створення Центру міжнародної співпраці в Псарах. Після продажу комплексу Архієпископом Іоасафом відмовляється від подальшого клопотання про повернення власності, не включає пропозиції рішення комісії з питань культури до порядку денного засідань Облради у березні 2008 р. й не скеровує справу до суду. Контактна інформація: тел. +380-342-551893.
З 31 жовтня 2007 р. – голова Івано-Франківської облдержадміністрації, перед тим – мер міста Яремче в Карпатах. 31 березня 2008 р. висловлюється, що справа Псар знаходиться виключно у компетенції голови Облради, а не облдержадміністрації. Однак 18 червня 2008 р. відповідає члену Облради Василю Добрянському, що передача земельної ділянки може відбутися виключно за згодою Верховної Ради України. Контактна інформація: тел. +380-342-552291.
Директор Фундації польсько-української співпраці ПАУСІ, що тісно співпрацює з Українсько-польським фондом "Псари" задля утворення Міжнародного центру співпраці та діалогу в Псарах. Контактна інформація: тел. Варшава +48-22-6261610, +48-22-6261611, +48-22-6294975, тел. у Києві: 380-44-3907012, 380-44-3907013.
Голова Рогатинської районної ради. Контактна інформація: тел. +380-3435-24800.
Онук Людвіка Рея – останнього власника комплексу в Псарах. Ініціатор "Проекту Псари", голова правління Українсько-польського фонду "Псари". Контактна інформація: тел. +48-602293087, тел. +380-672-617601.
Радник у посольстві України в Польщі. Контактна інформація: тел. +48-22-6224797.
Колишній міністр закордонних справ України, директор Інституту євроатлантичної співпраці в Києві.
Начальник відділу зовнішніх зв'язків Львівської обласної ради, головний редактор львівського політично-культурного часопису "Ї". Голова ради Фонду польсько-української співпраці ПАУСІ, що тісно співпрацює з Українсько-польським фондом "Псари" задля створення Міжнародного центру співпраці та діалогу в Псарах. Контактна інформація: тел. +380-676701503.
Перед тупиком у переговорах з представниками органів обласної влади, ініціатори "Проекту Псари" намагалися встановити безпосередній зв’язок із Архієпископом Іоасафом, щоби спробувати досягти порозуміння, і навіть розмірковували над можливістю співпраці. Слід зазначити, що тоді ініціатори "Проекту Псари" ще не знали про всі обставини перехоплення Комплексу Івано-Франківським Єпархіальним управлінням Української православної церкви Київського патріархату від Української держави, що описані у даному матеріалі на підставі отриманої пізніше інформації.
Перша зустріч із Архієпископом Іоасафом, призначена на 13 жовтня 2006 р., була відкликана Архієпископом Іоасафом на декілька годин до її початку, хоча Марцін Рей спеціально приїхав з такою метою в Україну. Чергову зустріч, призначену на 4 листопада 2006 р., Архієпископ Іоасаф відмінив за таких самих обставин.
Паралельно розпочинаються роботи з метою отримання підтримки з боку українських органів центральної влади. 30 жовтня 2006 р. Марцін Рей зустрічається у Варшаві з Наталією Савіною – радником у Посольстві України в Польщі, яка із зацікавленням ознайомилася з концепцією "Проекту Псари" та обіцяє розробити службову записку для Міністерства закордонних справ у Києві.
Водночас встановлюється посередній контакт з тодішнім Міністром закордонних справ Борисом Тарасюком, який, однак, був змушений піти у відставку перед тим, як до нього потрапив лист від ініціаторів "Проекту Псари".
10 листопада 2006 р. прийнято акт заснування "Українсько-польського фонду Псари" – юридичної особи польського права, яка з цього моменту є формальною двигуном подальших дій в інтересах "Проекту Псари". Передбачається, що у майбутньому Українсько-польський фонд "Псари" мав би бути співзасновником нового суб’єкта українського права, що був би оператором центру в Псарах. Фонд був зареєстрований у національному судовому реєстрі 3 березня 2007 р.
Статутні цілі Українсько-польського фонду "Псари" такі:
Тривають спроби встановити контакт з Архієпископом Іоасафом, до якого Маркіян Іващишин і Марцін Рей 27 листопада 2006 р. скеровують лист з проханням зустрітися та з пропозицією співпраці.
Архієпископ Іоасаф призначає зустріч в Івано-Франківську на 11 грудня 2006 р. (майже через рік після оголошення про продаж у польському Інтернеті). Архієпископ Іоасаф підтверджує зустріч за кілька годин до початку, але, після багатогодинного очікування, на зустріч не приходить, не відповідає на телефонні дзвінки й пізніше не телефонує, щоби вибачитися. Це була третя невдала спроба зустрітися.
21 грудня 2006 р. в газеті "Репортер" з’являється надзвичайно гостра та критична на адресу Архієпископа Іоасафа стаття, присвячена справі Комплексу в Псарах, де описано, яким чином Івано-Франківське Єпархіальне управління Української православної церкви Київського патріархату перехопило нерухомість, намагалося її продати за значну суму – при пасивній позиції органів влади, а старовинні споруди і далі знищуються.
Стаття під назвою "Талібан" у Приозерному порівнює руйнацію Церквою Комплексу в Псарах із знищенням Талібами статуй Будди в Афганістані!
В кінці грудня Марцін Рей налагоджує контакти із Віллою Деціуса – відомим конференц-центром, що створений у 1993-1996рр. в ренесансному палаці на околиці Кракова. Об’єднання "Вілла Деціуса", що керує цим центром, не входить до Українсько-польського фонду "Псари", але заявляє про суттєву підтримку та можливість партнерства у майбутньому.
Вілла Деціуса – це приклад того, як за 3 роки можна підняти з руїни та використати старовинний об’єкт, подібний за кубатурою до палацу в Псарах:
2 лютого 2007 р. під час зустрічі за участю Ярослава Ґузи, Владислава Клосєвіча й Марціна Рея, Українсько-польський фонд "Псари" налагоджує співпрацю з Фундацією польсько-української співпраці ПАУСІ, директором якої є Ян Пєкло з Варшави та Кракова, а Головою Наглядової ради – Тарас Возняк зі Львова. ПАУСІ має офіси в Варшаві, Києві та Львові. Співпраця триває досі, а Ян Пєкло й Тарас Возняк належать до кола осіб, найбільш залучених до реалізації "Проекту Псари".
"Метою нової Фундації ПАУСІ є сприяння подальшій інтеграції України в європейські та євроатлантичні структури через запровадження європейського та, зокрема, польського досвіду. Польсько-українська фундація співпраці ПАУСІ була заснована у квітні 2005 року. Вона є правонаступником Польсько-Американсько-Української Ініціативи про Співпрацю. З 1999 року ПАУСІ спрямовувала свою діяльність на передачу Україні успішного досвіду Польщі в переході до ринкової економіки та побудови демократичного громадянського суспільства."
На початку березня 2007 р. Ярослав Ґузи зустрічається в Варшаві з Маршалом Сенату, Богданом Борусевічем, який, виражаючи зацікавлення, просить його поїхати в Україну та оцінити виконуваність "Проекту Псари".
14 березня 2007 р. Ярослав Ґузи й Марцін Рей зустрічаються із Головою Рогатинської районної ради Михайлом Попелєм і його найближчою співробітницею Марією Марунчак. Після того як Михайло Попель дізнався про розвиток ситуації, він ствердив, що найкраще було б, щоби власником Комплексу був Район.
Цього ж дня відбулася зустріч із Ігорем Олійником в Івано-Франківську, у якій, крім Ярослава Ґузи й Марціна Рея, брала участь Марія Марунчак. Домовленість про зустріч була раніше, завдяки підтримці Михайла Попеля. Непорозуміння, що виникли у період після зустрічі у липні 2006 р., двосторонньо були визнані за минуле – хоча й непояснені.
Ярослав Ґузи представився й оцінив можливості фінансування проекту з польського боку як реальні, однак зазначивши, що з українського боку повинна бути створена відповідна структура, яка реалізує умови, щоби таке рішення було прийнятним. Повідомив про консультації із Маршалом Сенату Республіки Польща Богданом Борусевічем, на прохання якого він приїхав, щоби оцінити виконуваність "Проекту Псари".
Ігор Олійник сказав, що він був би готовий повернутися до розмов з Архієпископом Іоасафом та знов винести на засідання Ради рішення про повернення Комплексу в Псарах подібно до того, про яке йшлося в середині 2006 р. Підкреслив, що перед тим, як він це зробить, до нього повинна потрапити пропозиція з польського боку, яку можна реалізувати зразу після повернення Комплексу Івано-Франківським Єпархіальним управлінням Української православної церкви Київського патріархату, тому що – як ствердив – область не спроможна покрити поточні видатки на утримання Комплексу.
2 квітня 2007 р. Владислав Клосєвіч, Магдалена Рей з Варшави (яка організувала зустріч) і Марцін Рей зустрічаються з тодішнім заступником міністра культури та національної спадщини Республіки Польща Кшиштофом Олендзьким. Розпочинаються клопотання у Варшаві з метою отримання коштів на підтримку Комплексу відповідно до умови, яку поставив Ігор Олійник.
Міністр Кшиштоф Олендзькі рекомендує зв’язатися з державним секретарем в Канцелярії голови Ради міністрів міністром Адамом Ліпінським та його радником з питань Східної Європи Маріушом Машкевичем (колишнім послом Республіки Польща в Білорусії). Маріуш Машкевич домовляється про зустріч з міністром Адамом Ліпінським на 11 квітня 2007 р. Під час першої короткої зустрічі представлено ідею та ситуацію "Проекту Псари".
13 квітня 2007 р. Верховна Рада України приймає у першому читанні "перелік пам’яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації". Перелік не враховує Комплекс у Псарах, бо він не був заявлений роком раніше облдержадміністрацією, щоби уникнути конфлікту з Івано-Франківським Єпархіальним управлінням Української православної церкви Київського патріархату.
8 травня 2007 р. відбувається друга зустріч із міністром Адамом Ліпінським в Канцелярії голови Ради міністрів Республіки Польща у Варшаві за участю Маріуша Машкевича. Міністр Адам Ліпінські виразив переконання, що "Проект Псари" можна реалізувати й слід продумати участь Республіки Польща в ньому.
Аналізуються можливості цільового фінансування шляхом зосередження спонсорської діяльності польських інвесторів, присутніх в Україні, а також способи отримання попередніх коштів для підтримки Комплексу з польських громадських ресурсів. Заплановано запросити до Варшави Голову Облради Ігоря Олійника, а потім організувати візит міністра Адама Ліпінського в Псари та Івано-Франківськ.
Міністр Адам Ліпінські зобов'язує Маріуша Машкевича розробити звіт щодо будь-яких можливих джерел фінансування "Проекту Псари" з європейських ресурсів, виражаючи переконання, що "Проект Псари" повинен бути внесений до національної стратегії Польща-Україна. Згадував також про можливості згадування "Проекту Псари" у декларації Президентів після їх чергової зустрічі.
Тим часом розпочинається підготовка до чергової фази операції продажу Комплексу в Псарах. Документом № 181/07-5 від 8 травня 2007 р. Головне управління будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства облдержадміністрації, яким керує Михайло Ходан, дає згоду на створення готелю в Комплексі в Псарах. Нагадаємо, що з 1995 р. це Управління є користувачем земельної ділянки.
Комплекс не був ще проданий, отже, можна припустити, що дозвіл дали Архієпископу Іоасафу. Однак пункт 4 статті 151 Земельного кодексу України говорить про те, що:
"Погодження місць розташування об'єктів на особливо цінних землях, а також місць розташування об'єктів власності інших держав, міжнародних організацій провадиться Верховною Радою України."
Отже, відповідно до пункту 1 статті 150 цього ж Кодексу, земельна ділянка в Псарах, що є парковою зоною, є невід’ємною частиною старовинного Комплексу "Садиба Рея", зареєстрованою під охоронним номером 1193-Н у переліку пам’яток культурної спадщини національного значення, і належить до категорії землі особливо цінної, що підтверджує документ голови облдержадміністрації від 18 липня 2008 р.:
Вікторія Зволенік
