частина 11
Сторонам інституційного порозуміння, що встановлюється Українсько-польським фондом "Псари" у справі "Проекту Псари", нічого не відомо про нову підготовку Архієпископом об’єкта до продажу. Запрошення міністра Адама Ліпінського для Ігоря Олійника було надіслане 14 травня 2007 р. Лист включає декларацію про попереднє зацікавлення участю у спільному створенні та фінансуванні центра в Псарах.
Українсько-Польський бізнес-форум 2007 у Кракові
19 травня 2007 р. Ярослав Ґузи й Марцін Рей беруть участь у першій з циклу"Польсько-українських економічних зустрічей", співорганізатором яких виступила Фундація ПАУСІ, саме на Віллі Деціуса у Кракові. Під час цієї вдалої події встановлено багато контактів з потенційними спонсорами "Проекту Псари". Співпраця з Фундацією ПАУСІ є тіснішою.
В кінці травня 2007 р. Архієпископ Іоасаф контактує з Марціном Реєм і запрошує на зустріч, вказуючи у телефонній розмові, що не погоджується з ідеєю "Проекту Псари", однак уявляє собі ситуацію і хотів би знайти компроміс. Зустріч відбулася 29 травня 2007 р. у палаці в Псарах.
Обговорюється можливість поєднання церковної діяльності з конференційною світською діяльністю – наприклад, шляхом проведення екуменічних програм. Немає жодних конкретних постанов, крім обіцянки Архієпископа Іоасафа про те, що сторони не будуть діяти "за спинами одна одної".
Тепер відомо, що саме Архієпископ Іоасаф діяв "за спиною" не лише Українсько-польського фонду "Псари", але й голови обласної ради й багатьох чиновників, оформляючи через інших чиновників документи, необхідні для продажу Комплексу в Псарах.
Канцелярія голови Ради міністрів в Варшаві
Відповідно до запрошення від 14 травня 2007 р., 5 червня 2007 р. голова обласної ради Івано-Франківська Ігор Олійник прилетів до Варшави і був запрошений міністром Адамом Ліпінським до Канцелярії голови Ради міністрів. У зустрічі беруть участь Маріуш Машкевич, Ярослав Ґузи, Марцін Рей та голова Ради Українсько-польського фонду "Псари" Владислав Клосєвіч.
Ця перша зустріч має, передусім, ознайомлюючий характер. Ігор Олійник і міністр Адам Ліпінські обмінялися думками про можливості реалізації "Проекту Псари", розмовляли також на загальнополітичні теми, що не пов’язані безпосередньо з Псарами. Ігор Олійник офіційно запрошує міністра Ліпінського до візиту-відповіді в Україну.
Дипломатична Академiя України
З 11 по 13 червня 2007 р. Ярослав Ґузи й Марцін Рей беруть участь у конференції під назвою "Євроатлантичне Майбутнє України: Перший Міжнародний Форум", що проходила в Дипломатичній академії в Києві. Користуючись нагодою, налагоджено багато політичних контактів з перспективною метою популяризації "Проекту Псари".
12 червня 2007 р. Ярослав Ґузи й Марцін Рей зустрічаються із Архієпископом Іоасафом, який перебував у Києві. Нічого конкретного з розмови не вийшло окрім підтвердження того, що тривають переговори з Ігорем Олійником на тему умов відмови Івано-Франківського Єпархіального управління Української православної церкви Київського патріархату від власності Комплексу в Псарах на користь області.
У зустрічі беруть участь, на запрошення Архієпископа Іоасафа, Ігор Петренко – власник товариства "Інеко", що викупило товариство "Захід Трейдінг" (орендаря Комплексу) і, фактично, керує його діяльністю. Ігор Петренко є у конфлікті з Архієпископом Іоасафом, який винен йому суму, наближену до розміру "відступних", про яку Архієпископ Іоасаф нібито говорив з Ігорем Олійником. Ігор Петренко стверджує, що "Захід Трейдінг" буде і далі вимагати від сільської ради видачі землі.
13 червня 2007 р. Ігор Олійник повідомляє, що досягнув усної домовленості із Архієпископом Іоасафом щодо фінансових умов повернення власності Комплексу в Псарах на користь Івано-Франківської області. Однак підкреслює, що це лише усне порозуміння, а "час не працює на нашу користь".
У цей самий період Ігор Олійник запропонував своїм колегам із сусідніх областей, щоби реалізація "Проекту Псари" була спільним заходом – не лише Івано-Франківської, але також Львівської і Тернопільської областей.
Однак в той же час Архієпископ Іоасаф продовжує потаємну підготовку до продажу Комплексу. 3 липня 2007 р. отримує від Виконавчого комітету сільської ради в Дегові свідоцтво про те, що земельна ділянка площею 29,6 га, на якій розташований Комплекс у Псарах, "закріплена" Івано-Франківському Єпархіальному управлінню Української православної церкви Київського патріархату.
Здається, це суперечить тому факту, що земельна ділянка з 1995 р. залишається у користуванні Управління архітектури та містобудування облдержадміністрації на підставі документу Сільської ради в Дегові 27 липня 1995 р., що досі.
документ
- акт передачі земельної ділянки Управлінню архітектури та містобудування Облдержадміністрації сільською радою у Дегові від 27 липня 1995 р. разом із планом зовнішніх меж землекористування
9 липня 2007 р. обласне бюро технічної інвентаризації видає (напевно, Архієпископу Іоасафу) витяг з реєстру нерухомості № 15160595, де вказано, що Комплекс (три споруди, описані так само, як і в договорі оренди з товариством "Захід Трейдінг", але без земельної ділянки) належить Івано-Франківському Єпархіальному управлінню Української православної церкви Київського патріархату. Вартість Комплексу в реєстрі складає тепер вже 349640 гривень, тобто в 2,5 рази більше, ніж у 2005 р.
23 липня 2007 р. Архієпископ Іоасаф скеровує лист № 111 до начальника Головного управління туризму та культури облдержадміністрації Володимира Федорака з проханням дати дозвіл на відчуження Комплексу в Псарах. У своїй заяві він не вказує тотожності покупця, яким в дійсності є фізична особа Вікторія Анатоліївна Вергелес – громадянка України родом з Миколаївської області, яка, за інформацією свого уповноваженого Ендрю Фазакерлея, проживає і провадить бізнес у Москві.
документ
- заява Івано-Франківського Єпархіального управління Української православної церкви Київського патріархату про дозвіл на відчуження Комплексу
Володимир Федорак відмовляється надати цей дозвіл (точна дата відмови невідома), вказуючи Архієпископу Іоасафу на те, що питання відчуження об’єктів, які є пам’ятками архітектури національного значення, належать до компетенції Державної служби охорони культурної спадщини в Києві. Нагадаємо, що саме Володимир Федорак у грудні 2005 р. виступав проти продажу Комплексу, після чого – як здається – був загальмований з політичних міркувань.
Архієпископ Іоасаф представляє, однак, Володимиру Федораку дозвіл на відчуження, отриманий двома роками раніше (15 вересня 2005 р.) саме від начальника Державної служби охорони культурної спадщини Миколи Кучерука.
документ
- згода на відчуження від Державної служби охорони культурної спадщини
Про дії Архієпископа Іоасафа та початок підготовки до продажу не знають в той час ні ініціатори "Проекту Псари", ні голова обласної ради Ігор Олійник, який до початку вересня і, здається, й досі, переконаний, що він досягнув початкової домовленості з Архієпископом Іоасафом.
У той же час, 30 липня 2007 р., Українсько-польський фонд "Псари" надсилає детальні результати дослідження принципів та ситуації з "Проектом Псари" до Павла Коваля – заступника Міністра закордонних справ і Кшиштофа Олендзького – заступника Міністра культури та національної спадщини Республіки Польща.
Вікторія Зволенік
