Бернатовіч, Ґражина
Заступник міністра в Міністерстві закордонних справ Республіки Польща. Автор листа, в якому виражена підтримка "Проекту Псари". Контактна інформація: тел. +48-22-5239610.
Заступник міністра в Міністерстві закордонних справ Республіки Польща. Автор листа, в якому виражена підтримка "Проекту Псари". Контактна інформація: тел. +48-22-5239610.
Друг Домініка Рея – найстаршого сина Людвіка Рея, останнього власника маєтку в Псарах.. Брав участь у зустрічі з представниками органів обласної влади в липні 2006 р. Матеріально підтримує Українсько-польський фонд "Псари".
Заступник голови Облради. Контактна інформація: тел. +380-342-556311.
Британський громадянин, власник бюро нерухомості www.property.com.uaу Львові. Разом з Іваном Одосієм – довірений Вікторії Вергелес, посередник у пошуку українського та / або зовнішнього клієнта, який інвестував би або купив би комплекс у Псарах. Контактна інформація: тел. +44-01704-53586, тел. +380-631086674.
Соціолог, спеціаліст з питань міжнародних відносин, голова незалежного об’єднання студентів на початку 80-х. В середині 90-х був співзасновником Польського атлантичного клубу – організації, що діє задля вступу Польщі до НАТО. Член ради Українсько-польського фонду "Псари". Контактна інформація: тел. +48-603310303.
З жовтня 2007 р. – заступник голови облдержадміністрації з гуманітарних питань Відвідав комплекс у Псарах та організував зустріч з Миколою Палійчуком. Контактна інформація: тел. +380-342-552110.
До квітня 2008 р. – співробітник бюро закордонних справ канцелярії президента Республіки Польща. Займався розглядом пропозиції, скерованої до його начальника Маріуша Гандзліка. Сьогодні – працівник делегації Європейської Комісії в Києві.
Івано-Франківський і Галицький Архієпископ Української православної церкви Київського патріархату, світське ім’я – Іван Василіків. У 2001 р. отримує від облдержадміністрації комплекс у Псарах у безоплатне користування на церковні цілі, а також матеріальну підтримку на ремонт у сумі близько двохсот тисяч гривень. У 2004-2005 роках отримує 200 тисяч гривень від облдержадміністрації і 100 тисяч від Кабінету Міністрів України. У квітні 2005 р. на підставі рішення Облради Івано-Франківське Єпархіальне управління Української православної церкви Київського патріархату отримує комплекс у Псарах у власність. У серпні здає комплекс в оренду приватному товариству "Захід Трейдінг". У вересні отримує дозвіл від начальника Державної служби охорони культурної спадщини Миколи Кучерука на продаж комплексу. "Захід Трейдінг" у змові з Архієпископом Іоасафом з вересня до грудня 2005 р. намагається продати комплекс, скеровуючи пропозицію до родини Рей та розміщуючи оголошення в Інтернеті, хоча заперечує це у листі до облдержадміністрації та примушує одну з газет помістити неправдиве заперечення. Після блокування облдержадміністрацією спроб продажу, Архієпископ Іоасаф, нібито, веде переговори з новим головою Облради Ігорем Олійником щодо умов повернення власності. Однак у травні 2007 р. отримує дозвіл на створення готелю і остаточно, 15 серпня 2007 р., продає Вікторії Вергелес комплекс у Псарах за суму, набагато вищу за 70 тисяч доларів, записаних в договорі. Контактна інформація: тел. +380-342-223451, тел. +380-975551216.
Посол Республіки Польща у Києві. Контактна інформація: тел. +380-44-2300703.
Державний секретар Канцелярії голови Ради міністрів Республіки Польща до жовтня 2007 р., партнер в переговорах про участь Республіки Польща у "Проекті Псари", у період влади партії "Право та справедливість". У серпні 2007 р. відвідав Псари й Івано-Франківськ. Контактна інформація: тел. +48-22-6215035.
Заступник міністра культури та національної спадщини Республіки Польща, головний реставратор пам’яток культурної спадщини. 19 жовтня 2007 р. надіслав лист до Ігоря Олійника, в якому підтвердив готовність міністерства до участі у "Проекті Псари" і обіцяв фінансування за умови, що комплекс знову буде власністю органів обласного самоврядування. Контактна інформація: тел. +48-22-4210366.
Начальник відділу Облради з питань культури. Розробив проект рішення Комісії Облради з питань культури, в якому пропонувалося скасування передачі власності комплексу в Псарах Архієпископу Іоасафу. Контактна інформація: тел. +380-342-551927.
Голова Івано-Франківської обласної ради з 2006 р. З весни 2006 р. до літа 2007 р. веде переговори з Архієпископом Іоасафом про умови повернення власності комплексу в Псарах. Представляє область в переговорах про створення Центру міжнародної співпраці в Псарах. Після продажу комплексу Архієпископом Іоасафом відмовляється від подальшого клопотання про повернення власності, не включає пропозиції рішення комісії з питань культури до порядку денного засідань Облради у березні 2008 р. й не скеровує справу до суду. Контактна інформація: тел. +380-342-551893.
Ректор Прикарпатського університету ім. В. Стефаника в Івано-Франківську, член Облради, голова комісії Івано-Франківської Облради з питань культури. 31 січня 2008 р. комісія приймає рішення підтримати пропозицію створення Українсько-європейського центру діалогу та співпраці в Псарах. 14 березня 2008 р. комісія вирішила, що включить до порядку денного засідань чергової сесії Облради проект рішення про анулювання рішення від 2005 р., в силу якого комплекс передано Івано-Франківському Єпархіальному управлінню Української православної церкви Київського патріархату. Контактна інформація: тел. +380-342-231574.
З 31 жовтня 2007 р. – голова Івано-Франківської облдержадміністрації, перед тим – мер міста Яремче в Карпатах. 31 березня 2008 р. висловлюється, що справа Псар знаходиться виключно у компетенції голови Облради, а не облдержадміністрації. Однак 18 червня 2008 р. відповідає члену Облради Василю Добрянському, що передача земельної ділянки може відбутися виключно за згодою Верховної Ради України. Контактна інформація: тел. +380-342-552291.
Директор Фундації польсько-української співпраці ПАУСІ, що тісно співпрацює з Українсько-польським фондом "Псари" задля утворення Міжнародного центру співпраці та діалогу в Псарах. Контактна інформація: тел. Варшава +48-22-6261610, +48-22-6261611, +48-22-6294975, тел. у Києві: 380-44-3907012, 380-44-3907013.
Директор юридичного відділу Облради. У лютому 2008 р. скерував позов проти рішення Облради, за яким передано комплекс Івано-Франківському Єпархіальному управлінню Української православної церкви Київського патріархату. У березні 2008 р. не висловився позитивно про проект рішення про анулювання, що був заявлений комісією з питань культури.
Онук Людвіка Рея – останнього власника комплексу в Псарах. Ініціатор "Проекту Псари", голова правління Українсько-польського фонду "Псари". Контактна інформація: тел. +48-602293087, тел. +380-672-617601.
Віце-директор бюро закордонних справ канцелярії президента Республіки Польща. Контактна інформація: тел. +48-22-6951544.
З жовтня 2007 р. – міністр закордонних справ Республіки Польща. Контактна інформація: тел. +48-22-5239246, тел. +48-22-5239200.
Громадянка України, прописана по вулиці Червона Балка, 7 у смт Казанка в Казанківському районі Миколаївської області, за інформацією її довіреного Ендрю Фазакерлея, проживає та провадить бізнес у Москві. 15 серпня 2007 р. купила комплекс у Псарах від Івано-Франківського Єпархіального управління Української православної церкви Київського патріархату за суму, у багато разів вищу за 70 тисяч доларів, записаних в договорі. Заснувала товариство "Садиба Рея". На початку 2008 р. викупила товариство "Захід Трейдінг" від київського товариства "Інеко", що стало завершенням судового спору про порушення його права першокупівлі. Діє через довірених Івана Одосія, який намагався отримати право на земельну ділянка від сільської ради, і Ендрю Фазакерлея, який розшукує українського і / або зовнішнього клієнта, який інвестував би або купив би Комплекс у Псарах. Вікторія Вергелес ніколи не була в Псарах, а її повноважені відмовляються надати її контактні дані.
31 січня 2008 р. Комісія Облради з питань культури, яку очолює член обласної ради і, одночасно, ректор Університету професор Богдан Остафійчук, приймає несподіване рішення у відповідь на лист Міністра Томаша Мерти, що був скерований до Ігоря Олійника та залишався без відповіді з 19 жовтня 2007 р. Як витікає з повідомлення прес-служби області:
"Комісія підтримала клопотання міністерства Культурної та національної спадщини Республіки Польща щодо створення на базі палацово-паркового комплексу "Садиба графа Рея" в селі Приозерному (Псари) Рогатинського району Українсько-європейського центру діалогу та співпраці і підготує відповідне звернення до Державної служби з питань національної культурної спадщини України при Міністерстві культури і туризму України щодо вирішення цього питання."
Через тиждень після цього рішення Ігор Олійник дає інтерв’ю місцевій газеті "Західний кур’єр" і представляє свою точку зору на справу Комплексу в Псарах:
"- Це одне з тих питань, що не обумовлені законодавством. Ми повинні бути реалістами – держава не може утримувати такі пам’ятки. Депутати попереднього скликання обласної ради прийняли рішення передати цей об’єкт у власність церкви. Здавалось би, прекрасне рішення. Там релігійна громада хотіла відкрити монастир і ще якісь свої заклади. Церква набула власності. Згідно із чинним законодавством вона може ним і розпоряджатися. Що й було зроблено. На превеликий жаль, вона його продала. Хоча у мене нема жодних офіційних документів. Кому, коли… Ми вивчаємо це питання. Я думаю, що ми звернемося і до правоохоронних органів, і розглядатимемо це на постійних комісіях. На жаль, ми не робимо застережень при прийнятті подібних рішень на сесії. А треба. По садибі Рея не було застережень. Гадаю, що журналісти винесуть цей конфлікт на світло. Щоб не було таємниць…"
За відсутності Ігоря Олійника 11 лютого 2008 р. Марцін Рей зустрічається із заступником голови Облради Остапом Дзесою, який, як виявилося, не знав ні про рішення Комісії Облради з питань культури, ні про попередні події. Марцін Рей повідомляє про процес, що триває в Рогатині, акцентуючи, що це може бути остання перешкода на шляху до остаточного відчуження Комплексу в приватні руки. Остап Дзеса повідомляє, що юридичний відділ Облради готує судовий позов і скеровує Марціна Рея на зустріч з його директором Андрієм Пітелаком.
Андрій Пітелак також не знає про рішення комісії з питань культури. Зате підтверджує, що розробляє зміст позову, хоча, на його думку, не має значення, чи подасть його Облрада, чи особа поза цією структурою: скоріше, що буде останнє. Отже звертає увагу на той факт, що з політичних міркувань "Обласній раді незручно подавати самій на себе в суд", зокрема тоді, коли "це пов’язано з конфліктом із Церквою". Версію цього проекту, багато фрагментів якого процитовано на початку даної розробки, процитовано без прізвища позивача.
За відсутністю можливості отримання інформації про рішення комісії з питань культури в Облраді, Марцін Рей іде безпосередньо до голови цієї комісії – ректора Університету професора Богдана Остафійчука з запрошенням відвідати Псари наступного дня. Цього ж дня Марцін Рей зустрічається із заступником голови облдержадміністрації Василем Гладієм, якому залишає копію отриманих тоді доказових документів, та якого також запрошує до Псар. Марцін Рей зустрічається ще з Василем Олексюком – керівником відділу Облради з питань культури. Василь Олексюк, принаймні, знав про рішення, тому що він його редагував.
12 лютого 2008 р. до Комплексу в Псарах приїжджають Богдан Остафійчук та Василь Гладій. Вони під враженням, одночасно, як краси палацу та його оточення, так і обсягу знищень та занедбань. Висловлюють переконання, що Комплекс слід якнайшвидше відібрати у власника й повернути Державі.
Богдан Остафійчук запрошує Марціна Рея, щоби той виступив під час чергового засідання Комісії з питань культури та представив "Проект Псари". А Василь Гладій пропонує зустріч з новим головою облдержадміністрації Миколою Палійчуком.
12 лютого 2008 р. відбувається в Рогатині чергове засідання районного суду, знову безрезультатно через відсутність представника Вікторії Вергелес.
Після налагодження контакту та ведення справи Ярославом Ґузи, 8 січня 2008 р. Українсько-польський фонд "Псари" надсилає лист та детальну презентацію "Проекту Псари" міністру закордонних справ Республіки Польща Радославу Сікорському.
13 лютого 2008 р. від імені міністерства закордонних справ відповідає державний секретар Гражина Бернатовіч, до компетенцій якої входить так звана "східна політика", у тому числі – зв’язки з Україною. Лист включає слова підтримки та вказує на можливість пошуку спільного фінансування, коли правова ситуація комплексу буде врегульована.
21 лютого 2008 р. в місцевій газеті "Західний кур’єр" висвітлено багатий матеріал розслідування під назвою "Рейдерський рейд на садибу Рея" про порушення, пов’язані з перехопленням Комплексу в Псарах Івано-Франківським Єпархіальним управлінням Української православної церкви Київського патріархату та його продажем Вікторії Вергелес. Архієпископ Іоасафа відмовляється від зустрічі з журналістами, що готували цю статтю.
Архієпископ Іоасаф, який продав палац, але залишається у стані судового спору з товариством "Захід Трейдінг", відповідає атакою: 20 лютого 2008 р. він пише до посла Республіки Польща в Києві Яцека Ключковського наступний лист:
"Вельмишановний пане посол!
В 2001 році Івано-Франківській єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату передано а користування а в 2005 році у власність садибу колишніх польських поміщиків Реїв, що знаходиться в с. Приозерне Рогатирського р-ну Івано-Франківської обл.
На час передачі Церкві садиба перебувала в жалюгідному стані, без вікон, без дверей, з частково розібраними стінами і.т.д.
На той час напівзруйнованою садибою ні в Україні ні в Польщі ніхто не цікавився, зацікавились нею після того як Церква привела садибу в більш менш пристойний вид, тут і появився перєводчик Марцін Рей, племінник (з його слів) колишніх власників який захотів стати новітнім польським Поміщиком, забувши, що вже 21-й вік. Звязавшись з корупціонерами українськими і польськими, а їх хватає як у нас так і у вас, І посилаючись на пана Ліщинського, члена кабінету міністрів уряду Польщі почав діяти як представник уряду Польщі, обіцяючи на ліво і на право мільйони американських доларів від польського уряду, і від американського міліардера Рокфелера і поливати брудом Ієрархію і саму Православну Церкву, що є неприпустимим, в наших добросусідських взаєминах Право Церкви коли і кому вона продає свою нерухомість, і відчитуватись за свої дії ні перед якимось Марціном Реєм ні перед урядом Польщі не має наміру, часи коли польський уряд нищив Православну Церкву, православні Храми перетворював на склади і костели пройшли. Це повинні зрозуміти і чиновники управління охорони памятників культури при польському уряді і не направляли в Івано-Франківську обласну державну адміністрацію сфальсифіковані листи в яких звинувачують Православну Церкву начебто вона (Церква) незаконно продала садибу без урядових узгоджень, що не відповідає дійсності. Шановний пане посол, вимагаємо припинити незаконне втручаннй уряду Польщі і її корумпованих представників в діла Української православної Церкви, краще нехай польський уряд подумає про повернення незаконно відібраних в українців їхніх Храмів на території Польщі і перетворених на костели а не втручається в діла Церкви в Україні, що безперечно погіршать наші стосунки, бо ми змушені будемо звернутись за підтримкою до православної громадськості України чого ми не бажаємо, але змушені будемо це зробити, в цьому випадку вина за розпалення чергових загострень ляжє на уряд Польщі. Нами також буде направлений запит в посольство Америки в Україні, щодо правдивості зацікавленості міліардера Рокфелера садибою. Якщо ж пан Ліщинський бажає придбати разом з Марціном Реєм садибу, тоді нехай звертаються до нових власників, це їхнє право.
З повагою
Архієпископ
Івано-Франківський і Галицький"
Пан "Ліщинські" – це, напевно, міністр Адам Ліпінські, а згадка про Рокфелера – це перекручене відлуння візиту Едварда де Бурле у 2006 р., який працює не у Рокфелера, але в банку Едмунда Ротшильда, тобто в Люксембурзі, а не в США, і який приїхав до України від власного імені, а не від імені свого працедавця. На щастя, посол Яцек Ключковські не повірив змісту листа и дозволив Українсько-польському фонду "Псари" опублікувати його.
23 лютого 2008 р. у Львові відбувається засідання голів рад шести західно-українських областей (Волинської, Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської, Тернопільської та Хмельницької), що дало початок ініціативі під назвою "2008 рік – рік замків і палаців Західної України". Декларація передбачає програму дій, спрямованих на реставрацію та туристичне використання пам’яток старовини. Якщо б не правові проблеми, комплекс у Псарах мав би великий шанс бути яскравою реалізацією Івано-Франківської області в рамках цієї програми.
6 березня 2008 р. колектив "Проекту Псари" (Ярослав Ґузи, Ян Пєкло, Марцін Рей) представляє захід на зустрічі з Марціном Рошковським і Мацєєм Якубіком з бюро закордонних справ канцелярії президента Республіки Польща.
Обговорено окремі варіанти участі канцелярії президента у проекті. Представники канцелярії президента не виключають можливості внесення "Проекту Псари" до переліку спільних проектів Президента Віктора Ющенка та Президента Леха Качинського. Однак це залежить від пояснення правової ситуації.
14 березня 2008 р. відбувається чергове засідання Комісії Облради з питань культури, в якому, на запрошення Богдана Остафійчука, бере участь Марцін Рей. Богдан Остафійчук звітує про візит у Псари від 12 лютого 2008 р., а Марцін Рей представляє "Проект Псари" та презентує правову ситуацію, що склалася на той момент.
Комісія вирішила, що включить до порядку засідань чергової пленарної сесії Облради проект рішення про скасування рішення від 19 квітня 2005 р., в силу якого комплекс передано Єпархіальному управлінню Української православної церкви Київського патріархату. Однак внесення справи до порядку денного засідань вимагає затвердження юридичним відділом, яким керує Андрій Пітелак.
21 березня 2008 р. товариство "Захід Трейдінг" з одного боку та Івано-Франківське Єпархіальне управління Української православної церкви Київського патріархату з іншого боку, за участю Вікторії Вергелес як третьої сторони, уклали полюбовну згоду, яка завершує справу у господарському суді в Івано-Франківську, як витікає з рішення цього суду від 26 березня 2008 р., що включає зміст згоди:
Згідно з цією згодою, "Захід Трейдінг" визнає договір купівлі-продажу від 15 серпня 2007 р. (пункт 3), а також право власності Вікторії Вергелес (пункт 4), зате Вікторія Вергелес і Івано-Франківське Єпархіальне управління Української православної церкви Київського патріархату визнають, що договір оренди від 25 серпня 2005 р., укладений із товариством "Захід Трейдінг", діє досі (пункт 5). Вікторія Вергелес вступає в права орендаря й зобов’язується не міняти умов оренди (пункт 6). Сторони зобов’язуються відкликати позови та не вступати у чергові судові спори в цій справі.
Слід зазначити, що документ стосується завершення справи у господарському суді в Івано-Франківську; невідомо, чи згодою завершилася також справа в районному суді Рогатина. Отже, ситуація, нібито, принципово змінюється: "Захід Трейдінг" визнає нового власника, але залишається орендарем.
Однак, якщо вірити словам британського представника Вікторії Вергелес Ендрю Фазакерлея, завершення судових спорів витікає з того, що товариство "Захід Трейдінг" (засноване особами, пов’язаними з Архієпископом Іоасафом, а далі перехоплене товариством "Інеко" з Києва) тепер викупила Вікторія Вергелес. Це призводить до того, що Вікторія Вергелес бере Комлекс в оренду сама в себе.
Вікторія Зволенік
