Перший директор товариства "Захід Трейдінг". 25 серпня 2005 р. взяв в оренду комплекс у Псарах від Архієпископа Іоасафа. Восени 2005 р. пропонував комплекс на продаж родині Рей, а також в українському та польському Інтернеті. В середині 2006 р. відмовився від участі у справі. Влітку 2005 р. та навесні 2006 р. чинив тиск на голову сільської ради, щоби отримати право на земельну ділянка навколо комплексу. Після викупу товариства "Захід Трейдінг" товариством "Інеко" його змінив Федір Білоус.
Мешканець Рогатина, спочатку – керівник охорони комплексу, пізніше – директор товариства "Захід Трейдінг" після Андрія Бігуна, внаслідок викупу цього товариства товариством "Інеко" з Києва. У 2007 р. займається судовим спором в Рогатині. Контактна інформація: тел. +380-963562299.
Член обласної ради, член Комісії Облради з питань культури, головний редактор газети "Західний кур’єр". 6 червня 2008 р. виступає під час сесії Ради та складає запит про справу Псар, скерований до Миколи Палійчука та Ігоря Олійника. Контактна інформація: тел. +380-342-232517, тел. +380-964649176.
Директор бюро закордонних справ канцелярії президента Республіки Польща, підтримує контакт з Українсько-польським фондом "Псари". Контактна інформація: тел. +48-22-6951537, тел. +48-22-6951119.
Соціолог, спеціаліст з питань міжнародних відносин, голова незалежного об’єднання студентів на початку 80-х. В середині 90-х був співзасновником Польського атлантичного клубу – організації, що діє задля вступу Польщі до НАТО. Член ради Українсько-польського фонду "Псари". Контактна інформація: тел. +48-603310303.
З жовтня 2007 р. – заступник голови облдержадміністрації з гуманітарних питань Відвідав комплекс у Псарах та організував зустріч з Миколою Палійчуком. Контактна інформація: тел. +380-342-552110.
Івано-Франківський і Галицький Архієпископ Української православної церкви Київського патріархату, світське ім’я – Іван Василіків. У 2001 р. отримує від облдержадміністрації комплекс у Псарах у безоплатне користування на церковні цілі, а також матеріальну підтримку на ремонт у сумі близько двохсот тисяч гривень. У 2004-2005 роках отримує 200 тисяч гривень від облдержадміністрації і 100 тисяч від Кабінету Міністрів України. У квітні 2005 р. на підставі рішення Облради Івано-Франківське Єпархіальне управління Української православної церкви Київського патріархату отримує комплекс у Псарах у власність. У серпні здає комплекс в оренду приватному товариству "Захід Трейдінг". У вересні отримує дозвіл від начальника Державної служби охорони культурної спадщини Миколи Кучерука на продаж комплексу. "Захід Трейдінг" у змові з Архієпископом Іоасафом з вересня до грудня 2005 р. намагається продати комплекс, скеровуючи пропозицію до родини Рей та розміщуючи оголошення в Інтернеті, хоча заперечує це у листі до облдержадміністрації та примушує одну з газет помістити неправдиве заперечення. Після блокування облдержадміністрацією спроб продажу, Архієпископ Іоасаф, нібито, веде переговори з новим головою Облради Ігорем Олійником щодо умов повернення власності. Однак у травні 2007 р. отримує дозвіл на створення готелю і остаточно, 15 серпня 2007 р., продає Вікторії Вергелес комплекс у Псарах за суму, набагато вищу за 70 тисяч доларів, записаних в договорі. Контактна інформація: тел. +380-342-223451, тел. +380-975551216.
Голова сільської ради в Дегові, на території якої знаходиться комплекс у Псарах. Контактна інформація: тел. +380-677421459.
Працівник краківського організаційного бюро чемпіонату Євро-2012, що займається готельною базою. Відвідала комплекс у Псарах 1 червня 2008 р.
Віце-прем’єр-міністр України, що займається питаннями євроінтеграції. Ознайомився зі справою комплексу в Псарах під час конференції в Києві у червні 2008 р. Контактна інформація: тел. +380-44-2566349.
Довірений Вікторії Вергелес, який керує агентством нерухомості "Карпати-Київ" (www.karpaty-property.com.ua), та проживає по вул. Незалежності, 53 кв. 3 у місті Косів на Гуцульщині. У червні 2008 р. подає заяву до сільради про передачу земельної ділянки Вікторії Вергелес. Співпрацює з другим представником Вікторії Вергелес – британським громадянином Ендрю Фазакерлеєм. Контактна інформація: тел. +380-678116967.
Голова Івано-Франківської обласної ради з 2006 р. З весни 2006 р. до літа 2007 р. веде переговори з Архієпископом Іоасафом про умови повернення власності комплексу в Псарах. Представляє область в переговорах про створення Центру міжнародної співпраці в Псарах. Після продажу комплексу Архієпископом Іоасафом відмовляється від подальшого клопотання про повернення власності, не включає пропозиції рішення комісії з питань культури до порядку денного засідань Облради у березні 2008 р. й не скеровує справу до суду. Контактна інформація: тел. +380-342-551893.
З 31 жовтня 2007 р. – голова Івано-Франківської облдержадміністрації, перед тим – мер міста Яремче в Карпатах. 31 березня 2008 р. висловлюється, що справа Псар знаходиться виключно у компетенції голови Облради, а не облдержадміністрації. Однак 18 червня 2008 р. відповідає члену Облради Василю Добрянському, що передача земельної ділянки може відбутися виключно за згодою Верховної Ради України. Контактна інформація: тел. +380-342-552291.
Директор Фундації польсько-української співпраці ПАУСІ, що тісно співпрацює з Українсько-польським фондом "Псари" задля утворення Міжнародного центру співпраці та діалогу в Псарах. Контактна інформація: тел. Варшава +48-22-6261610, +48-22-6261611, +48-22-6294975, тел. у Києві: 380-44-3907012, 380-44-3907013.
Директор юридичного відділу Облради. У лютому 2008 р. скерував позов проти рішення Облради, за яким передано комплекс Івано-Франківському Єпархіальному управлінню Української православної церкви Київського патріархату. У березні 2008 р. не висловився позитивно про проект рішення про анулювання, що був заявлений комісією з питань культури.
Онук Людвіка Рея – останнього власника комплексу в Псарах. Ініціатор "Проекту Псари", голова правління Українсько-польського фонду "Псари". Контактна інформація: тел. +48-602293087, тел. +380-672-617601.
Громадянка України, прописана по вулиці Червона Балка, 7 у смт Казанка в Казанківському районі Миколаївської області, за інформацією її довіреного Ендрю Фазакерлея, проживає та провадить бізнес у Москві. 15 серпня 2007 р. купила комплекс у Псарах від Івано-Франківського Єпархіального управління Української православної церкви Київського патріархату за суму, у багато разів вищу за 70 тисяч доларів, записаних в договорі. Заснувала товариство "Садиба Рея". На початку 2008 р. викупила товариство "Захід Трейдінг" від київського товариства "Інеко", що стало завершенням судового спору про порушення його права першокупівлі. Діє через довірених Івана Одосія, який намагався отримати право на земельну ділянка від сільської ради, і Ендрю Фазакерлея, який розшукує українського і / або зовнішнього клієнта, який інвестував би або купив би Комплекс у Псарах. Вікторія Вергелес ніколи не була в Псарах, а її повноважені відмовляються надати її контактні дані.
Голова українсько-американського бізнес-клубу. Відвідав комплекс у Псарах 1 червня 2008 р. Контактна інформація: тел. +1-202-4374707, тел. +380-506892874.
Депутат Сейму Республіки Польща, колишній голова комісії закордонних справ. Відвідав комплекс у Псарах 31 травня 2008. Контактна інформація: тел. +48-602-2158296.
Міністр культури та національної спадщини Республіки Польща. 15 квітня 2008 р. зустрічається з колективом "Проекту Псари" та висловлює велике зацікавлення. 17 квітня 2008 р. розмовляє в Києві з Президентом України Віктором Ющенком, який стверджує, що "знає цю справу, але вона дуже складна, бо Церква не хоче віддати об’єкт". Контактна інформація: асистентка Малгожата Дзєдзяк, тел. +48-22-4210444.
Керівник Служби Віце-прем’єр-міністра України Григорія Немирі. Ознайомився зі справою комплексу в Псарах під час конференції в Києві у червні 2008 р. Контактна інформація: тел. +380-44-2566349.
Британський громадянин, власник бюро нерухомості www.property.com.uaу Львові. Разом з Іваном Одосієм – довірений Вікторії Вергелес, посередник у пошуку українського та / або зовнішнього клієнта, який інвестував би або купив би комплекс у Псарах. Контактна інформація: тел. +44-01704-53586, тел. +380-631086674.
Асистентка Ендрю Фазакерлея в агентстві нерухомості – фірмі www.property.com.ua. Контактна інформація: тел. +380-972361623.
28 березня 2008 р. відбувається сесія Облради. Внесення до порядку денного засідань проекту рішення про скасування рішення від 19 квітня 2005 р., в силу якого комплекс передано Івано-Франківському Єпархіальному управлінню Української православної церкви Київського патріархату, вимагало, однак, правової оцінки дій начальника юридичного відділу апарату Облради Андрія Пітелака. Врешті він або подав негативний висновок, або ухилився від подачі цього висновку. Голова Облради Ігор Олійник не вніс проекту рішення до порядку денного засідання сесії.
Андрій Пітелак ні безпосередньо, ні через посередника не керував до суду проекту позову, автором якого був і в якому ретельно висвітлив порушення положень, допущених при передачі комплексу Івано-Франківському Єпархіальному управлінню Української православної церкви Київського патріархату.
31 березня 2008 р. в Івано-Франківську відбувається зустріч Марціна Рея з новим головою облдержадміністрації Миколою Палійчуком, яка була організована його заступником Василем Гладієм. Під час короткої зустрічі (декілька хвилин) Микола Палійчук дає зрозуміти, що облдержадміністрація не займається й не цікавиться справою Псар, бо це, на його думку, входить виключно до компетенції голови Облради, до якого й відсилає.
Під час зустрічі в цей день Ігор Олійник підтверджує, що не підтримує наміру комісії з питань культури пропонувати Облраді голосувати за рішення про скасування передачі комплексу. Краще, на його думку, подати позов до суду. Ігор Олійник заявляє, що це відбудеться до кінця березня. Ігор Олійник дає зрозуміти, що проблема носить, передусім, політичний характер. Органам обласної влади незручно відкрито атакувати Церкву, віросповідники якої складають дисциплінований електорат.
Відповідно до заяв, в кінці березня Марцін Рей звернувся по телефону до Ігоря Олійника з запитанням, чи подано судовий позов проти Івано-Франківського Єпархіального управління Української православної церкви Київського патріархату. Ігор Олійник відповів, що ні, бо "невідомо, кому проданий комплекс".
15 квітня 2008 р. Ярослав Ґузи та Марцін Рей з Українсько-польського фонду "Псари" зустрічаються в Варшаві з новим міністром культури та національної спадщини Богданом Здроєвським. Міністр Богдан Здроєвські виражає велику зацікавленість "Проектом Псари". Аналізуються можливості отримання комплексу за участю Республіки Польща, разом з викупом.
Двома днями пізніше, 17 квітня 2008 р., міністр Богдан Здроєвські бере участь в прем’єрі показу фільму "Хатинь" Анджея Вайди у Києві та користується нагодою безпосередньо запитати Президента України Віктора Ющенко про справу Псар. Як витікає з розповіді співробітників міністра, Президент Віктор Ющенко відповів, що "знає про справу, але вона дуже складна, бо Церква не хоче віддати об’єкт."
21 квітня 2008 р. відбувається зустріч з Уршулою Дорошевською – директором бюро закордонних справ канцелярії президента Республіки Польща. Уршула Дорошевська виявила велику симпатію до ідеї "Проекту Псари", однак вказала, що з огляду на конфліктну ситуацію навколо комплексу в Псарах, зокрема, політичний ризик, пов’язаний з можливістю підняття релігійних і націоналістичних аргументів Архієпископом Іоасафом (як у листі до Посла), канцелярія президента не може складати офіційної декларації. Запропонувала повернення до розмови у випадку вирішення правової ситуації та повернення контролю української держави над комплексом у Псарах.
29 і 30 травня 2008 р. Марцін Рей бере участь в економічному форумі "ІІ Польсько-українські економічні зустрічі" у Львові, який був організований ПАУСІ. При нагоді, під час конференції, Марцін Рей показує комплекс у Псарах Павлу Залевському – депутату Сейму Республіки Польща та члену його комісії з питань закордонних справ, Моргану Вільямсу – голові українсько-американського бізнес-клубу, а також Магдалені Лагіш з краківського організаційного бюро чемпіонату Євро-2012.
2 червня 2008 р. під час чергової конференції "Євроатлантичне Майбутнє України: Другий міжнародний форум" в Києві, Марцін Рей розмовляє про "Проект Псари" з Григорієм Немирею – заступником прем’єр-міністра України, що займається питаннями євроінтеграції. Григорій Немиря домовляється про зустріч із заступником начальника свого бюро Ігорем Жовквою, яка відбувається 4 червня 2008 р. за участю Марціна Рея та Яна Пєкло з Фундації ПАУСІ. Після презентації ідеї "Проекту Псари" більшість розмов стосується пояснення юридичних проблем та аналізу можливостей їх рішення в політичному контексті. Ігор Жовква просить надіслати опис ситуації для себе й заступника прем’єр-міністра Немирі, що стало поштовхом для розробки даного матеріалу.
Під час сесії Облради 6 червня 2008 р. депутат Облради Василь Добрянський, член комісії з питань культури офіційно виступає у справі скандалу, пов’язаного з комплексом у Псарах. Після представлення справи, читає лист Архієпископа Іоасафа до посла Республіки Польща від 20 лютого 2008 р. та складає письмовий запит, скерований голові облдержадміністрації Миколі Палійчуку та голові Облради Ігорю Олійнику, зміст якого такий:
"Депутатський запит
У квітні 2005 року обласна рада минулого скликання своїм рішенням передала у власність Івано-Франківської єпархії Київського патріархату національну памятку комплекс "Садибу Рея".
Замість того, щоб використовувати цю пам'ятку для своїх церковних потреб, як це мотивувалось у листах єпархії до обласної влади, церква продала пам'ятку. При цьому всіляко обливаючи брудом представників місцевої української влади у листах до посольства Польщі та США (Копія листа додається).
У зв’язку з цим фактом прошу надати мені та депутатському корпусу таку інформацію:
1.Скільки державних коштів з обласного та республіканського бюджетів було вкладено у реконструкцію національної пам’ятки "Садиба Рея" протягом 2000-2007 років;
2.Кому належить сьогодні 30 гектарів національного парку, що входить у комплекс памятки і також охороняється законом? Яка доля чекає цей парк у найближчому майбутньому? Чи не продали його разом із садибою Рея?
З повагою
Депутату обласної ради
Тим часом, покупці комплексу поновлюють тиск на сільську раду, щоби отримати земельну ділянка, необхідну для початку господарської діяльності в комплексі або для його подальшого перепродажу. У цій справі вже чинили тиск Андрій Бігун влітку 2005 р., Андрій Бігун разом з Федіром Білоусом у червні 2006 р., а також сам Федір Білоус, вже без Андрія Бігуна, 27 серпня 2007 р. Справа перехоплення контролю над земельною ділянкою є основною невирішеною проблемою для виконавців нелегальної операції та безоплатної приватизації комплексу в Псарах.
Земельна ділянка від 1995 р. залишається у користуванні управління архітектури та містобудування облдержадміністрації на підставі документу сільської ради в Дегові 27 липня 1995 р., що діє досі.
Нагадаємо, що договір купівлі-продажу від 15 серпня 2007 р. не охоплював земельної ділянки, а включав лише три споруди. В статті 1.5 йдеться про те, що земельну ділянка площею 29,6 га "закріплено" Архієпископу Іоасафу, але немає ще документів про власність, та це завдання довіряють Архієпископу Іоасафу. Однак, відповідно до українського законодавства, рішення про передачу земельної ділянки лежить виключно в компетенції сільської ради, можлива згода якої вимагає затвердження самою Верховною Радою.
У травні та червні 2008 р. Іван Одосій – довірений Вікторії Вергелес – декілька разів приходить до голови сільської ради, переказуючи копії різноманітних документів, що мають підтвердити уявне право на перехоплення земельної ділянки, у тому числі, уповноваження від 19 серпня 2007 р. на перехоплення та користування земельною ділянкою комплексу в Псарах. Іван Одосій дуже сильно тисне на голову сільської ради Ігоря Кисилицю. Остання заява до сільської ради про передачу земельної ділянки – від 8 червня 2008 р.:
"До сесії Дегівської сільської Ради
ТЗОВ "Садиба Рея", яка діє згідно установчих документів, які додаються до заяви, просить сесію дати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою. Три га землі біля садиби під історично культурний гостинно розважальний комплекс та 27 га під спортивно-оздоровчий комплекс.
У відповідь на свій запит під час сесії Облради на початку червня, депутат обласної ради Василь Добрянський отримує відповідь голови облдержадміністрації Миколи Палійчука 18 червня 2008 р. Читаємо:
Землі Національного парку відповідно до ст. 53 Земельного кодексу України належать до земель історико-культурного призначення. Статус таких земель, відповідно до ст. 150 вищезгаданого Кодексу, не допускає їх вилучення для здійснення господарських потреб власника пам'ятки. Такі землі відносяться до особливо цінних. Керуючись ст. 150 Земельного Кодексу України, "Земельні ділянки особливо цінних земель, що перебувають у державній або комунальній власності, можуть вилучатися (викуплятися) для будівництва об'єктів загальнодержавного значення, доріг, ліній електропередачі та зв'язку трубопроводів, осушувальних і зрошувальних каналів, геодезичних пунктів, житла, об'єктів соціально-культурного призначення, нафтових і газових свердловин та виробничих споруд, пов'язаних з їх експлуатацією за постановою Кабінету Міністрів України або за рішенням відповідної місцевої ради, якщо питання про вилучення (викуп) земельної ділянки погоджується Верховною Радою України".
Це означає, що передання 29,6 га паркової ділянки Вікторії Вергелес вимагало би не лише отримання згоди сільської ради або Кабінету Міністрів, а затвердження цієї ж заяви самою Верховною Радою України. Без заяви сільської ради або Кабінету Міністрів Верховна Рада не повинна навіть приймати такої справи на розсуд.
Іван Одосій не приховує, що співпрацює з англійською фірмою, яка шукає інвестора або покупця для комплексу в Псарах. Погоджується на вимогу Марціна Рея організувати зустріч. 9 липня 2008 р. з Марціном Реєм зв’язується Ендрю Фазекерлей – власник цієї фірми. З листа Ендрю Фазакерлея витікає, що, крім власниці Вікторії Вергелес, до справи залучені фінансові інвестори з Об’єднаного Королівства, а також те, що ведуться розмови з "різними суб’єктами з Івано-Франківської області" про використання комплексу.
Ендрю Фазакерлей є британським громадянином (адреса: Flat 4 Chantry Court 35 Park Road, Southport, PR9 9JL), однак проживає у Львові, де керує фірмою, що надає посередницькі послуги в сфері нерухомості. Інтернет-сайт www.property.com.ua не називає ні суб’єкта, ні акціонерів. Фірма не зареєстрована в обласній податковій адміністрації, чиновники якої (неофіційно) не радять вести з нею бізнес! Крім Інтернет-сайту, фірма ніде не рекламується. За адресою на проспекті Свободи 6 у Львові знаходиться маленький офіс у темному подвір’ї, в якому працює асистентка Ольга Мандзюк. Крім Львова, Ендрю Фазакерлей провадить або має наміри впровадити бізнес в Росії (в Калінінградській області) та в столиці Придністров’я Тирасполі.
Зустріч з Ендрю Фазакерлеєм та його асистенткою Ольгою Мандзюк відбулася у Псарах 29 липня 2008 р. З боку колективу "Проекту Псари" у зустрічі брали участь Ян Пєкло з Фундації ПАУСІ, а також Марцін Рей з Українсько-польського фонду "Псари".
Ендрю Фазакерлей представив довіреність Вікторії Вергелес, дійсну до 31 серпня 2008 р. Він повідомив, що Вікторія Вергелес є громадянкою України, яка проживає в Москві і займається бізнесом у готельній галузі. Комплекс у Псарах вона має намір або перепродати, або створити в ньому готельно-відпочинковий центр, створивши мережу готельних будинків, розсіяних по території парку – що, очевидно, повністю порушило би його старовинний характер.
Однак, нагадаємо, що всупереч закону, 8 травня 2007 р. Архієпископ Іоасаф отримав від Головного управління будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства облдержадміністрації дозвіл на створення готелю в комплексі в Псарах.
Зустріч мала конфронтаційний характер. На звинувачення, що комплекс у Псарах перехопили з порушенням багатьох законів, Ендрю Фазакерлей відповів, що для Вікторії Вергелес це не має значення, бо "займаються цим адвокати, а в Україні кожне рішення можна купити". Не скривав презирства до України загалом, зате виражав велику пошану Росії та тому, як там провадять бізнес (його дружина є росіянкою).
Ендрю Фазакерлей відкрито сказав, що фактична ціна операції була набагато вищою за занижену суму у 70 тисяч доларів, яку записано в договорі з метою зменшення суми оподаткування.
Вікторія Зволенік
